Бойко Юрій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Український політик.

Народився 9 жовтня 1958 р. в в Горлівці Донецької області. За освітою – хімік-технолог, 2001 року одержав бакалаврський диплом інженера-економіста.

Трудову біографію розпочав майстром на Рубежанському хімічному заводі "Зоря", потім очолив завод на посаді генерального директора. Обіймав керівні посади в АТ "Лисичанськнафтооргсинтез" (нині ЛиНОС), державної корпорації "Укрвибухпром" (Київ), був головою правління АТ "УкрТатнафта" (Кременчук) і головою Наглядової ради ВАТ "Укртранснафта".

У лютому 2002 р. призначений головою НАК "Нафтогаз України". Керував компанією до березня 2005 р.

У серпні 2003 року Бойко став першим заступником міністра палива й енергетики (обіймав цю посаду до січня 2005 р.).

У 2004 році відзначений званням Героя України з формулюванням: "за видатні особисті заслуги перед Українською державою в розвитку паливно-енергетичного комплексу, багаторічну самовіддану працю".

16 січня 2005 року, одразу після обрання Юлії Тимошенко прем'єром, вона звільнила Бойка з посади міністра палива та енергетики.

23 квітня 2005 р. обраний головою Республіканської партії України. На парламентських виборах 2006 р. РПУ увійшла до складу Опозиційного блоку "НЕ ТАК!", проте блок не подолав 3-відсотковий бар'єр.

4 серпня 2006 року призначений міністром палива і енергетики (в уряді Віктора Януковича).

У Юрія Бойка 6 дітей. Подружжя Віра і Юрій Бойко виховують 3 синів і 3 дочок.