Борецький Іов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Боре́цький Йов (Іван Матвійович) (1560, Бірча — 12 березня 1631 р.) — український церковний, політичний і освітній діяч, Київський православний митрополит (1620—1631).

Навчався у Львівській братській школі, потім за кордоном.

На поч. 17 ст. був учителем братської школи у Львові, згодом її ректором (1604—1605).

З 1610 р. — священик у Києві, де відкрив парафіяльну школу.

Був одним з організаторів Київської братської Богоявленської школи (1615—1616) та її першим ректором; ігумен київського Михайлівського монастиря (1618), оборонець українського православ'я.

В серпні 1620 р. висвячений єрусалимським патріархом Теофаном на митрополита Київського. Був ним до кінця життя.

Мав великий вплив на козаччину за П.Сагайдачного.

Гостро виступав проти уніатів і католицької церкви в Україні.

1624 року звернувся до московського уряду з чолобитною про надання допомоги православному населенню України та про приєднання України-Русі до Московської держави. Але царський уряд відхилив цю пропозицію, бо Московська держава, ослаблена недавньою московсько-польською війною, не була спроможна вести війну проти Польщі.

Склав два меморіали в оборону православної ієрархії: «Протестація» (1621) та «Юстифікація» (1622).

Існує припущення, що він був автором "Перестороги", спрямованої проти католицької церкви, уніатів та політики шляхетської Польщі в Україні.

В 1628—1629 рр. був разом із митрополитом В.Рутським прихильником загального замирення української церкви, однак не зміг залучити до своїх планів козаччини.

[ред.] Джерела

• Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000
• Довідник з історії України. за ред. І.Підкови та Р.Шуста. - К.: Генеза, 1993
• Рад. енциклопедія історії України, т. 1. — К., 1969