Булава
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Булава́ (прасл. — ґуля, грудка)
- Стародавня холодна зброя, відома з найдавніших часів у багатьох народів. Була на озброєнні у Римі, країнах середньовічної Європи та Київській державі. 3 появою вогнепальної зброї поступове вийшла з ужитку.
- Символ влади в українців, поляків, турків та інших народів.
- Один з українських козацьких клейнодів:
- а) символ влади гетьмана України;
- б) символ влади полковника;
- в) символ влади кошового отамана Запорозької Січі. Складається з дерев'яної чи металевої ручки завдовжки 0,5—0,8 метрів, до якої кріпиться металева куля з позолоченого срібла або золота, 10—15 см у діаметрі. Булаву прикрашали коштовним камінням.
Полковнича булава замість кулі мала кілька металевих пластин — "пер", тому й називалася ще "перначем".
