Бурноніт
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Бурноніт | |
|---|---|
 |
|
| Загальні відомості | |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | ромбічна |
| Твердість за шкалою Мооса | 3.0—3.5 |
| Питома вага | 5.7—5.9 г/см³ |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Інші властивості | |
Бурноніт — мінерал класу сульфосолей, темно-сірого кольору, непрозорий. Склад: CuPbSbS3. Вміст: Pb - 42,5%, Cu - 13%, Sb - 24,7%, S - 19,8%; домішки Fe, Ag, Zn, Mn, Ni, Bi, As.
Сингонія ромбічна. Блиск металічний, спайність недосконала по (010). Крихкий.
Густина 5.7—5.9. Твердість 3.0—3.5.
Діелектрик. Б. - гідротермальний мінерал, спостерігається в асоціації з бляклими рудами, галенітом, піритом, халькопіритом, сфалеритом, джемсонітом і буланжеритом. П
ри вивітрюванні Б. утворюються церусит, малахіт і сурьмяні охри. Руда свинцю, міді і стибію. Родовища - в країнах Сер. Азії, Забайкаллі, в Австралії, країнах Півд. Америки (Чилі, Перу, Болівія), в Чехії, ФРН. Від прізвища французького мінералога Дж. Бурнона.
Розрізняють:
- бурноніт арсеновий (відміна бурноніту з вмістом As2O5 до 3,5 %);
- бурноніт нікелистий (застаріла назва ульманіту).
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3
