Бушок Григорій Федорович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Григо́рій Фе́дорович Бушо́к (3 листопада (16 листопада) 1917, Кам’янець-Подільський — 3 квітня 2003, Вінниця) — український фізик. Доктор педагогічних наук (1985). Професор (1987).
1940 закінчив Київський педагогічний інститут. Учасник Другої світової війни.
Працював учителем (1945—1948). 1951—1954 — завідувач кафедри фізики Ужгородського педагогічного інституту.
Від 1954 у Вінницькому педагогічному інституті: доцент кафедри фізики, 1957—1959 — завідувач, 1985—2000 — професор кафедри основ виробництва, 1964—1967 — декан фізико-математичного факультету.
Досліджував вміст радону в питних водах колодязів, в’язкопружні властивості полімерів.
[ред.] Праці
- Фізичний практикум. — К., 1965 (у співавторстві).
- Курс фізики. — Книги 1—2. — 1969—1972 (у співавторстві).
- Дидактичні основи викладання фізики в педвузах. — К., 1978.
- Науково-методичні основи викладання загальної фізики. — Рівне, 1999.
- Методика преподавания общей физики в высшей школе. — К., 2000 (у співавторстві).
- Курс фізики: У двох книгах. — К., 2001 (у співавторстві).
[ред.] Література
- Хоменко Б. В. Бушок Григорій Федорович // Енциклопедія Сучасної України. – Т. 3. – К., 2004. – С. 681; портрет.