Василько Романович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ВАСИЛЬКО РОМÁНОВИЧ (1203-1269) – князь володимир-волинський, син волинсько-галицького князя Романа Мстиславича.
Після смерті батька (1205 р.) Василько Романович разом з матір’ю і братом Данилом, рятуючись від міжусобних чвар, втекли до Польщі. Скориставшись з міжусобної боротьби, польський і угорський королі почали інтервенцію на Галицько-Волинську Русь. Згодом Василько Романович і Данило Романович, закріпившись на Волині, поступово почали відвойовувати втрачені князівства. Василько Романович князював спочатку у Бресті, у 1241 р. остаточно утвердився у Володимирі (Волинь). На чолі волинського полку взяв участь у Ярославській битві 1245 р., в якій було розгромлено загони угорського та польського королів. Після смерті Данила Романовича Галицького (1264 р.) фактично правив усім Галицько-Волинським князівством.
[ред.] ДЖЕРЕЛА:
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
- Довідник з історії України.За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.
