Веризм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Вери́зм (від іт. vero - правдивий) - течія в італійському мистецтві та літератури, виникла наприкінці XIX ст.

Найскравіші представники веризму в музиці — Р.Леонковалло («Заза», «Життя Латинського кварталу», «Паяци» та ін.), П.Масканьї («Сільська честь», «Маски» та ін.) і особливо Дж. Пуччіні («Богема», «Тоска», «Чіо-Чіо-сан», «Дівчина з Заходу» та ін.) - прагнули показати життя «такми яким волно є», тому серед їх героїв переважають «звичайні» люди - актори, селяни, студенти, поети та інші. Творами веристів властиві підкреслена емоційність, наголос на особистих переживаннях, гострі драматичні ситуації, пристрасна, яскрава мелодійність. Споріднені з веризмом течії існували у музиці Франції (опери А.Брюно на сюжети Е.Золя, «Луїза» Г.Шарпантьє), Німеччини («Долина» Е.д'Альбера) та інших країн.

[ред.] Джерело

• Ю.Є.Юцевич. Музика. Словник-довідник. Тернопіль «Навчальна книга — Богдан» 2003 р. ISBN 966-7924-10-6