Владко Володимир Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Володимир Миколайович Владко (Єремченко) (8 січня 1901, Петербург - 21 квітня 1974) - український письменник-фантаст.

Народився у Петербурзі (Росія), в родині службовця. Початкову освіту здобув у реальному училищі, згодом закінчив Інститут народної освіти. Рано залишившись без батька, почав працювати журналістом у різних друкованих виданнях. Під час Другої світової війни – політичний коментатор на українській радіостанції ім. Т.Г.Шевченка в Саратові, згодом – спеціальний кореспондент Радінформбюро, власний кореспондент газети “Правда”, керуючий Головреперткомом України, завідувач українського відділення “Литературной газеты”. Художні твори почав публікувати з 1929 року, ставши одним з засновників української наукової фантастики. Твори В.Владка перекладено мовами багатьох народів світу.

[ред.] Твори

• “Залізний бунт” (“Ідуть роботарі”) (1931, 1967)
• “Чудесний генератор” (1935)
• “Дванадцять оповідань” (1936)
• “Аероторпеди повертають назад” (1937)
• “Аргонавти Всесвіту” (1938, 1956)
• “Нащадки скіфів” (1939)
• “Сивий капітан” (1941, 1959)
• “Позичений час” (“Ощадкаса часу”) (1961)
• “Чарівні оповідання” (1962)
• “Фіолетова загибель” (1963)
• “Твори в п’яти томах” (1970-71)