Властивість
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Власти́вiсть —
- прояв у взаємодії із суб'єктом притаманної об'єкту якості.
- відмітна особливість, характерна ознака об'єкта.
[ред.] Філософська властивість
Властивість — філософська категорія, яка виражає один з моментів виявлення сутності речі у відношеннях з іншими речами; те, що характеризує її подібність до ін. предметів або відмінність від них.
В. пов'язана з якістю (див. Якість і кількість). Кожна окрема річ має багато В., єдність яких виражає її якість. Для того, щоб предмет набув якоїсь якості, він повинен мати певні В. Коли предмет втрачає якусь якість, він втрачає також і відповідні В., які опосередковано виражали його сутність у системі відношень. У В. предмета відображається внутр. сутність не тільки предмета, а й системи зв'язків і відношень, в якій цей предмет функціонує.
[ред.] Форми властивостей
В. бувають найзагальніші (атрибут), специфічні, головні і неголовні, істотні й неістотні, необхідні й випадкові, зовн. і внутр. тощо.
На противагу суб'єктивному ідеалізмові, який ототожнює В. з відчуттями і таким чином заперечує її об'єктивний характер, діалектичний матеріалізм вважає, що В. об'єктивно притаманні речам, а відчуття є суб'єктивним відображенням об'єктивних властивостей.
[ред.] Література
- Філософський словник