Вогнетривкість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Вогнетри́вкість — властивість глинистих порід протистояти впливу високих температур без істотного розм'якшення і розплавлення (деформації).

За вогнетривкістю (ДСТУ Б В. 2.7-60-97^[1]) слід виділяти три групи глинистих порід:

• легкоплавкі — показник вогнетривкості менше 1 350°C;
• тугоплавкі — показник вогнетривкості від 1 350°C до 1 580°C включно;
• вогнетривкі — показник вогнетривкості більше 1580°C.

Легкоплавкі глинисті породи як правило полімінеральні. В них присутні монтморилоніт, бейделіт, гідрослюди і домішки кварцу, слюд, карбонатів та інших мінералів. Вміст глинозему в цих породах не перевищує 15-18%, кремнезему — 80%, оксидів заліза — 8-12%. Для них характерний також високий вміст плавнів — тонкодисперсних домішок залізистих, кальцієвих, магнієвих і лужних мінералів.

Вогнетривкі різновиди глинистих порід мають в основному каолінітовий склад. У хемічному складі вогнетривких глинистих порід переважають Si₂O₃ і Al₂O₃, які у кращих різновидах вогнетривких глин знаходяться у кількостях, близьких до вмісту їх у каолініті (Si₂O₃ — 46,5%, Al₂O₃ — 39,5%). У деяких різновидах вогнетривких глин вміст Al₂O₃ знижується до 15—20%. Оксиди заліза і сульфіди знаходяться у підпорядкованих кількостях. Шкідливими домішками є кальцит, гіпс, сидерит, сполуки Mn і Ti.

Тугоплавкі глинисті породи за мінеральним складом не витримані: у них присутні каолініт, галуазит, бейделіт, гідрослюди і домішки — кварц, слюда, польовий шпат та інші мінерали. Вміст глинозему в цих породах становить 18-24%, іноді 30-32%, кремнезему — 50-60%, оксидів заліза — 4-6%, іноді 7-12%.

[ред.] Література

• Наказ «Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ глинистих порід» 17 грудня 2004.

[ред.] Примітки

1. ↑ ДСТУ Б В. 2.7-60—97 Сировина глиниста для виробництва керамічних будівельних матеріалів. Класифікація