Вюртцит
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вюртцит | |
---|---|
[[Зображення:|250px]] | |
Загальні відомості | |
Клас мінералу | сульфіди |
Ідентифікація | |
Твердість за шкалою Мооса | 3,5—4 |
Блиск | смолистий, на площинах спайності — скляний |
Питома вага | 4—4,5 г/см³ |
Оптичні властивості кристалів | |
Інші властивості |
Вюртци́т — мінерал класу сульфідів.
Склад: ZnS. Як правило, містить 60-63 % Zn, до 8 % Fe, 1-1,5(3,7) % Cd. Блиск смолистий, на площинах спайності — скляний. Крихкий. Твердість 3,5—4. Густина 4—4,5. В. характерний щільною гексагональною упаковкою атомів сірки. Цинкова руда. При температурі 1 020°С переходить у кубічну модифікацію — сфалерит. Зустрічається в гідротермальних родовищах. Відомі родов. В. у Польщі, Болівії. Збагачується подібно до сфалериту.
Розрізняють:
- вюртцит 4Н, 6Н (політипні гексагональні модифікації вюртциту, в яких елементарна комірка охоплює 4 або 6 шарів найщільнішої упаковки);
- вюртцит 9R, 12R, 15R (3R), 21R (політипні тригональні модифікації вюртциту, в яких елементарна ромбоедрична комірка має 9, 12, 15 (3), 21 шар найщільнішої упаковки.
[ред.] Література
Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3