Геденбергіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Геденбергіт
[[Зображення:\|250px]]
Загальні відомості
Ідентифікація
Колір	від темно-зеленого до чорно-зеленого і майже чорного
Твердість за шкалою Мооса	5,5—6
Блиск	скляний
Колір риски	світло-сіра з зеленим відтінком
Питома вага	3,5—3,6 г/см³
Оптичні властивості кристалів
Інші властивості
Особливі характеристики	Крихкий

Геденбергі́т (рос. геденбергит, англ. hedenbergite, нім. Hedenbergit m) — мінерал, силікат кальцію і заліза ланцюжкової будови з групи моноклінних піроксенів CaFe[Si₂O₆].

Склад (%): СаО — 22,2; FеO — 29,4; SiO₂ — 48,4.

Кристали — подовжені призми.

Колір від темно-зеленого до чорно-зеленого і майже чорного. Непрозорий до прозорого в уламках.

Риса світло-сіра з зеленим відтінком.

Блиск скляний.

Твердість 5,5—6.

Густина 3,5—3,6.

Крихкий.

Зустрічається в асоціації з магнетитом і ґранатом, іноді з ґаленітом, сфалеритом, халькопіритом.

У магматичному процесі виділяється при кристалізації низькоплавких кислих порід. Знаходиться в метаморфічних вапняках, головним чином у скарнах.

Зустрічається на Тур'їнських мідних рудниках Уралу, родов. Чокпак в Казахстані. В Україні є в деяких породах Українського щита.

Від імені шведського хіміка Л. Геденберґа.

Розрізняють:

геденберґіт-гіперстен (кліногіперстен кальціїстий);
геденбергіт залізистий (відміна геденберґіту, яка містить від 25 до 45 % кліноферосилітового (Fe[SiO₃]) компонента);
геденбергіт марганцевистий (відміна геденберґіту, яка містить до 9 % MnO).