Грейзен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Грейзен
Загальні відомості
Генезис	метасоматична гірська порода
Мінеральний склад	кварц, лепідоліт, мусковіт
Кислотність	кисла
Ідентифікація
Колір	білий, світло-сірий, зеленуватий
Структура (петрографія)	крупнокристалічна
Текстура (петрографія)	масивна, неупорядкована
Форма залягання
Окремість
Різновиди	грейзен польовошпатовий, грезенізований граніт
Питома вага	г/см³
Практичне значення

Гре́йзен (застаріла назва, частіше використовується термін гранітна порода) — метасоматична гірська порода, що складається переважно з кварцу та світлих слюд — лепідоліту і мусковіту. Іноді присутні турмалін, топаз, флюорит.

Часто містисть у вигляді вкраплень цінні рудні мінерали (кассітерит, вольфраміт, танталіт) в промислових кількостях; в такому випадку розглядається як рудне тіло.

Залягають грейзени звичайно у вигляді неправильних за формою дільниць у гранітних масивах, переважно у крайових частинах та іноді в оточуючих породах.

Грейзени утворюються внаслідок так званої грейзенізації порід, часто по периферії рудних жил і є основною пошуковою ознакою родовищ руд рідкісних металів і кольорового каміння (топаз, берил та ін.)

[ред.] Література

Гірничий енциклопедичний словник: в 3 т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2001—2004. ISBN 966-7804-19-4