Гіперкаталектика
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гіперкатале́ктика (грец. hyper — понад та katalektikos — усічений) — термін традиційної стопної метрики, що означає нарощення до останньої стопи одного чи двох складів, порушуючи (на відміну від акаталектики) метричну структуру вірша.
Так, у гіпердактилічному ямбічному рядку до двох останніх складів доточено ще два: «Спина, мов круча, круто горбиться» (В. Стус).
- U—/U—/U—/U—/UU
[ред.] Література
- Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — с. 162