Даль Володимир Іванович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Володи́мир Іва́нович Даль (10 листопада (22 листопада) 1801, селище Луганський завод, нині місто Луганськ — 22 вересня (4 жовтня) 1872, Москва) — російський письменник, лексикограф, етнограф. Член-кореспондент Петербурзької АН (1838), почесний академік (1863). Псевдонім Козак Луганський.
Зміст |
[ред.] Біографічні дані
Закінчив 1829 медичний факультет Дерптського університету. 1829—1832 служив військовим лікарем. 1831 під час боротьби з епідемією холери в Кам’янці-Подільському завідував першим районом міста (призначено 24 січня 1831). Враження від перебування в Кам’янці-Подільському знайшли відображення в повісті «Подолянка». Записував легенди, зокрема в с. Чорнокозинці.
Згодом працював чиновником в Оренбурзі, Санкт-Петербурзі, Нижньому Новгороді.
[ред.] Творчість
Основна праця Даля — «Тлумачний словник живої великоруської мови» (томи 1—4, 1863—1866), що містить близько 200 тисяч слів.
[ред.] Даль і Україна
Даль майже 20 років прожив в Україні, знав українську мову, зібрав цінні українські фольклорні та мовні метеріали.
[ред.] Література
- Паламарчук Л. С. Даль Володимир Іванович // Українська літературна енциклопедія. — Т. 2. — К., 1990. — С. 9—10.
- Шевченківський словник. — Т. 1. — К., 1978. — С. 181.
