Дичко Леся Василівна
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ле́ся (Людми́ла) Васи́лівна Дичко́ (* 24 жовтня 1939, Київ) — український композитор.
Народна артистка України (1995), лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1989), кавалер орденів святого Володимира (1998) і Княгині Ольги ІІІ ступеня (1999), лауреат мистецької премії “Київ” ім. А.Веделя (2003).
Леся Дичко – найвідоміший хоровий композитор в Україні. Її твори були широко представлені на хорових фестивалях, конкурсах та у концертних програмах світу: США, Канаді, Франції, Великобританії, Німеччині, Голландії, Бельгії, Данії, Іспанії, Італії, Угорщині, Болгарії, Польщі, Росії, Україні...
Зміст |
[ред.] Освіта
- Київська школа-десятирічка ім.М.В.Лисенка по класу теорії (1959).
- Київська консерваторія ім. П.І.Чайковського по класу композиції у професора К.Д.Данькевича та професора Б.М.Лятошинського (1964)
- аспірантура при Київській консерваторії у Б.М.Лятошинського та у професора М.І.Пейко (Москва) (1971).
[ред.] Твори
[ред.] Опери:
- “Золотослов”слова народні 1992(для солістів та хору)
- “Різдвяне дійство” слова народні 1998(для солістів, хору та ударних)
[ред.] Ораторії:
- “І нарекоша імя Київ” тексти літописів 1982(для солістів, хору, ін струм. ансамблю)
- “Індія-Лакшмі” тексти індійських поетів 1989(для солістів, хору, симф. оркестру)
[ред.] Симфонії:
- “Вітер революції” вірші М.Рильського та П.Тичини 1976
- “Зелене Євангеліє”для сопрано, баса та кам. орк.1990.На вірші Б.-І.Антонича
[ред.] Кантати:
- Рапсодія “Думка” вірші Т.Г.Шевченка 1964 (для колорат. сопр., чол. хору, симф.орк.)
- “Червона калина”слова старовинних українських пісень 1968(для хору, солістів та інстр. ансамблю)
- “Пори року”слова народні1973
- “Карпатська”слова народні1974
- “Сонячне коло”вірші Д.Чередниченка1975 (для дитячого хору та симф. оркестру)
- “Здрастуй, новий добрий день” вірші Є.Авдієнка 1976(для дитячого (жіночого) хору)
- “Весна” вірші Є.Авдієнка1980(для дитячого хору та симф. оркестру)
- “Барвінок”вірші С.Жупанина 1980 (для дитячого хору та симф. оркестру)
- “Ода музиці” вірші Б.Олійника 1980(для меццо-сопр., хору, кам. орк. та органа)
- “У Києві зорі”слова народні1982(для сопр., чоловічого хору та інстр. анс.)
- Ода “Довженкові” вірші М.Вінграновського 1984(для чоловічого хору і органа)
- П’ять фантазій за картинами російських художників 1962, 1972(для хору і симф. оркестру)
[ред.] Хорові концерти:
- “Краю мій рідний” вірші Б.Олійника та С.Жупана 1995-98(для солістів та хору)
- “Французькі фрески” 1995 для читця, міш. хору, квартету духових, органу, ударних
- “Іспанські фрески”(для хору та ударних)1996-99
- “Швейцарські фрески” 2002(для двох читців, міш. хору, органу і ударних)
[ред.] Хорові поеми:
- “Голод – 33” вірші С.Коломійця (1993)
- “Лебеді материнства” вірші В.Симоненка(1996)
[ред.] Літургії:
- Літургія №1 для однорідного хору (чол., жін.)1989, 1990
- Літургія №2 для мішаного хору 1990
- “Урочиста Літургія” для мішаного хору (2000-2002)
[ред.] Окремі хорові твори a capella:
- П’ять прелюдій в стилі “шань-шуй” – на вірші японських поетів (1989)(для жіночого хору)
- Псалом 67 (для жіночого хору)(1999)
- Дві колядки слова народні(1996)
- Місячна фантазія вірші П.Мовчана (1999)
- Лісові далі
- Сонячний струм
[ред.] Твори для фортепіано:
- “Українські писанки” – поліфонічні варіації для фортепіано (1972)
- “Замки Луари” – п’ять п’єс для фортепіано (1994)
- “Карпатські фрески” у семи частинах для фортепіано (1993)
- “Алькасар... Дзвони Арагону” – фортепіанний цикл (1995)
- Драматичний триптих – для двох фортепіано (1993)
- Парафраз на теми опери “Золотослов” (2002)
- “Чотири пори року” – для двох фортепіано, перша версія (1993)
- “Дитячий альбом” для фортепіано (1992)
[ред.] Посилання
[ред.] Література
- Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 205.
- Шевченківські лауреати. 1962—2001: Енциклопедичний довідник. — К., 2001. — С. 138—140.
