Донцов Дмитро Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Дмитро Донцов

ДОНЦОВ ДМИТРО ІВАНОВИЧ (30 серпня 1883, Мелітополь - 30 березня 1973, Канада) - український літературний критик, публіцист, політичний діяч, фундатор теорії інтегрального націоналізму.

Зміст

1 Біографія
2 Твори
3 Переконання
4 Ресурси Інтернет

[ред.] Біографія

Дмитро Донцов народився 30 серпня 1883 року. В 1900 після закінчення Мелітопольського реального училища залишає рідне місто і переїздить до Царського Cела близ Петербургу, де продовжує освіту на юридичному факультеті Петербурзькому університеті, який закінчує 1907 року.

Студентом розпочинає інтенсивну політичну діяльність, і 1905 р. вступає до Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП). Його двічі заарештовують (1905 р. у Петербурзі та 1908 р. у Києві), після другого арешту й восьми місяців ув’язнення, заходами родичів його випускають на поруки, і того ж року він виїжджає в Галичину, потім в Австро-Угорщину. У 1909-1911 роках Дмитро Донцов учиться у Віденському університеті, там же одружується з українською студенткою Марією Бачинською. Провчившись 4 семестри в Відні, 1911 р. переїжджає до Львова, де продовжує навчання. 1917 року одержує ступінь доктора юридичних наук.

1913 року Донцов через конфлікт на національному ґрунті виходить з УСДРП. Стає першим головою Союзу Визволення України (СВУ), заснованого 4 серпня 1914 року.

З 1914 р. живе у Відні й Берліні, а з 1916 р. — у Швейцарії, активно включається в роботу Союзу Визволення України, який відтак очолює. На початку 1918 р. повертається до Києва, де працює в гетьманських урядових структурах, стає директором Української Телеграфічної Агенції (УТА) при уряді гетьмана Павла Скоропадського. Створює (разом з В. Липинським, В. Шеметом) Партію хліборобів-демократів.

Протягом 1919-1921 рр. - шеф Українського пресового бюро при посольстві УНР в Берні (Швейцарія).

З 1922 р. - знов у Львові, редагує журнали "Літературно-науковий вісник", "Заграва", "Вісник", друкується в німецькій, швейцарській та польській періодиці.

У 1939 р. емігрував за кордон (Бухарест, Прага, Німеччина, Париж, США, Канада), з 1947 р. до самої смерті живе в Монреалі (Канада), там же в 1948-53 рр. викладав українську літературу в місцевому університеті.

Помер 30 березня 1973 року в Канаді. Похований в Америці на українському кладовищі в Бавнд-Брук.

[ред.] Твори

Донцов Д. Де шукати наших історичних традицій. - Львів: Квартальник Вістника. - 1938.
Донцов Д. Націоналізм. - Лондон; Торонто: Українська видавнича спілка, 1966. HTML
Донцов Д. Про актуальні річи // Літературно-науковий вістник. - 1932. - Ч. 3.
Донцов Д. Церква і націоналізм // Літературно-науковий вістник. - 1924. - №5-6.
Донцов Д. "Дух нашої давнини".
Донцов Д. Якою має бути література?. Торонто: Мова--U, 1949.
Донцов Д. Дві раси, дві касти, дві культури: (Дмитро Донцов - літературний критик)// Дзвін. - 1997. - № 9.
Донцов Д. Рік 1918, Київ
Донцов Д. Зброя на синів батька брехні HTML
Донцов Д. Демократичні фарисеї і націоналізм HTML
Донцов Д. Криза світової політики і наше завдання HTML
Донцов Д. В чім сила організації? HTML
Донцов Д. MEMENTO HTML
Донцов Д. Похід Карла ХII на Україну RAR
Донцов Д. "Дороговказ Григорія Сковороди нашій сучасності" ZIP
Донцов Д. "Дороговказ у майбутнє" ZIP
Донцов Д. "Заповіт Шевченка" ZIP
Донцов Д. "Хаос сучасности і молодь" ZIP
Донцов Д. ПРАВДА ПРАДІДІВ ВЕЛИКИХ ZIP
Донцов Д. «ЄДИНЕ, ЩО Є НА ПОТРЕБУ» HTML