Дрік красильний
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дрік красильний | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Дрік красильний | ||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
Дрік красильний (Genista tinctoria L.) Місцеві назви - дрік жовтий, жовтило. Кущ родини бобових (до 1 м заввишки) з зеленими ребристими пагонами, голими або інколи опушеними, притиснутими волосками. Листки чергові, цілісні (до 4 см завдовжки і до 1 см завширшки), ланцетні, рідко еліптичні, загострені, темно-зелені, голі або трохи притиснутоопушені, на коротких черешках, з двома шилоподібними прилистками. Пагони закінчуються щільною багатоквітновою китицею. Квітки великі, неправильні. Чашечка зелена, п'ятизубчаста, двогуба, віночок метеликовий, яскраво-жовтий, голий, прапорець довгасто-яйцеподібний, коротший за інші пелюстки, човник тупий. Тичинок десять, які зрослися нитками в трубочку, маточка одна, зав'язь верхня. Плід - довгасто-лінійний, чорний, трохи зігнутий біб.
Росте в соснових і мішаних лісах, на галявинах, по чагарниках. Світлолюбна рослина. Цвіте у червні - липні. Поширена по всій Україні, на крайньому півдні зрідка. Заготовляють сировину в районах поширення.
Зміст |
[ред.] Близький вид
Дрік германський (G. germanica L.) Рослина з колючками у пазухах листків, листки сидячі, як і молоді гілочки, чашечка й боби волохато-повстисті. Росте в мішаних лісах (В2, С2). Тіньовитривала рослина. Поширена на Поліссі, Розточчі - Опіллі, правобережному Лісостепу, в Карпатах. Цвіте у червні - липні.
[ред.] Практичне використання
Лікарська, фарбувальна, медоносна, декоративна й фітомеліоративна рослина.
У народній медицині застосовують квітучі гілки як сечогінний, проносний, судинозвужувальний, заспокійливий засіб, при водянці, жовтяниці, серцевій слабості, при хворобах щитовидної залози, запаленнях нирок і сечового міхура, геморої, рахіті. Відвар з медом вживають при зниженому тиску крові, ожирінні, втраті сил.
Діючими чинниками дроку є алкалоїди цитизин і метилцитизин, геністеїн, глікозид лютеолін, органічні кислоти, смоли.
Усі частини дроку красильного містять жовту барвну речовину скопарин. З листків, квіток і молодих пагонів одержують яскраво-жовту і зелену фарбу для фарбування вовни і шовку, а з квіток, крім того, жовтий лак.
Обидва види дроку охоче відвідують бджоли, які збирають з квіток нектар і пилок. Дроки красильний і германський мають декоративні форми з вузькими і широкими листками, махровими квітками і з тривалим періодом цвітіння. Їх використовують в озелененні, особливо на вапнякових ґрунтах. Обидва види дроку мають фітомеліоративне значення при залісенні піщаних ґрунтів. Незважаючи на наявність у насінні та листі дроку красильного отруйних алкалоїдів, токсичної дії їх на домашніх тварин не виявлено. Обидва види дроку поїдаються вівцями ї козами, при поїданні їх коровами молоко, масло і сир набувають гіркого присмаку, але корови їдять його тільки при відсутності іншого доброякісного корму.
[ред.] Збирання, переробка та зберігання
Збирають гілки дроку красильного (до 15 см завдовжки) під час цвітіння, зрізуючи їх серпами. Сушать у затінку або в приміщеннях з гарною вентиляцією. Зберігають у коробках, вистелених папером.
[ред.] Джерела
- Єлін Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.І., Шаброва С.І. Дари лісів. – К.: «Урожай», 1979