ЕОМ "Киев"
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Електронна обчислювальна машина "Київ" (рос. ЭВМ "Киев") - обчислювальна машина широкого призначення. Розроблена в 1957 р., використовувалась в наукових та інженерних проектах, керуванні складними технологічними процесами.
[ред.] Історія розробки та експлуатації
Розробка ЕОМ "Київ" розпочалась в 1954 р. в тій самій лабораторії, де під керівництвом C. О. Лебедєва була створена ЕОМ "МЭСМ" (але на той час лабораторія перейшла до складу Інституту математики АН УРСР), і розробку провадив майже той самий колектив, який розробляв "МЭСМ". Безпосереднім ініціатором проведення розробки був Б.В.Гнєденко, на той час - директор Інституту математики АН УРСР. На заключних етапах, (з 1956 р., після його призначення керівником лабораторії), керівництво проектом здійснювалось В. М. Глушковим.
Перший екземпляр ЕОМ був встановлений в Обчислювальному центрі Академії наук УРСР, другий був придбаний Об'єднаним інститутом ядерних досліджень (м. Дубна).
В 1960 р. вперше в світі за допомогою ЕОМ "Київ" проводились експерименти з дистанційного управління технологічними процесами (в конвектроному цеху тоді Днепродзержинського металургійного комбінату, відстань від якого до місця розташування машини перевищувала 500 км.).
Наприкінці 50 - початку 60-х років 20 ст. на ЕОМ "Київ" під керівництвом В. М. Глушкова була виконана серія унікальних на той час експериментів з штучного інтелекту, машинного розпізнавання простих геометричних фігур, моделювання автоматів для розпізнавання друкованих та письмових букв, автоматичному синтезу функціональних схем. Також на цій машині була реалізована одна з перших систем управління базами даних реляційного типу "Автодиректор".
[ред.] Архітектурні особливості та характеристики
В архітектурі ЕОМ "Київ" були застосовані новаторські на той час принципи. Зокрема в машині був реалізований асинхронний принцип передачі управління між функціональними блоками, феритова оперативна пам'ять, зовнiшня пам'ять на магнiтних барабанах, введення та вивід чисел в десятковiй системi числення, пасивний запам'ятовуючий пристрiй iз набором констант i пiдпрограм елементарних функцiй, розвинена систему операцiй, зокрема груповi операцiї з модифiкацiєю адреси для підвищення ефективності обробки складних структур даних.
Основні характеристики:
- запам'ятовуючий пристрій - феритовий паралельної дії на 1024 слова
- цикл звертання до оперативного запам'ятовуючого пристрою - 10 мкс.
- постійний запам'ятовуючий пристрій - ферит-трансформаторного типу на 512 слів з циклом звертання 7 мкс.
- зовнішній запам'ятовуючий пристрій - три магнітних барабана ємністю 9 тис. слів з часом вибірки 120 мкс.
- елементна база - електронні лампи
- ввод даних - з перфокарт, перфолент, телеграфних ліній зв'язку
- вивід даних - друкуючий пристрій або перфолента.
- цикл роботи - чотиритактний, зі змінною довжиною такту в залежності від операції
- структура команд - триадресна
- арифметичний пристрій - паралельної дії, включає двотактний накопичуючий суматор та 3 регістри;
- система команд - 32 операції, в т. ч. команди скороченого множення, ділення, операції для організації циклів
- час виконання операцій: складання - 6.5 мкс, ділення - 275 мкс
- форма представлення чисел - з фіксованою комою перед старшим розрядом (операції з числами з плаваючою комою реалізуються програмно)
- розрядність машинного слова - 41 біт
- середня швикдодія - 15 тис. оп/с.