Заграва (театр)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Український Молодий Театр «Заграва» («З.»), найвизначніша театральна трупа Зах. України в 1933 — 38, створена В. Блавацьким у Перемишлі на базі Існуючого вже (з 1931) театру «З.» (по смерті його режисера О. Степового) і частини акторів з театру ім. І. Тобілевича. Високим мист. рівнем і ентузіязмом акторів «З.» продовжувала ідейні пошуки «Березоля» й намагалася не відставати від сучасного зах.-евр. театрального мистецтва. До репертуару належали вистави: «Батурин» за Б. Лепким, (пластика масових сцен), «Земля» за В. Стефаником (введення хору), «Ой, не ходи, Грицю» М. Старицького (усучаснення побуту); драми політ.-нац. значення: «Обітована земля» О. Олеся, «Тарас Шевченко» З. Тарнавського, іст. й рел. п'єси Г. Лужницького: «Ой Морозе, Морозенку», «Дума про Нечая», «Зоря над Почаєвом», «Голгота», «Камо грядеши» (за романом Г. Сєнкєвіча) й ін. З світового репертуару: «Будівничий Сольнес» Г. Ібсена, «Святе полум'я» С. Моема, «Цвіркун у запічку» Ч. Діккенса, «Маріюс» і «Крамарі слави» М. Паньйоля та ін.

У трупі «З.» працювали: Л. Кривіцька, В. Левицька, М. Степова, Г. Совачева, Л. Сердюкова, Б. Паздрій, Л. Боровик, Я. Пінот-Рудакевич, Є. Курило, В. Королик, Є. Левицький, О. Неделко, В. Сердюк, А. Радванський та ін.

1938 восени «З.» й Укр. Народився Театр ім. І. Тобілевича об'єдналися й створили Театр ім. І. Котляревського під проводом В. Блавацького, який мав стати репрезентативним театром. Розвій театру припинила друга світова війна.

Література: Блавацький в. Із театральних споминів. У ж. Київ. січень — лютий. Філадельфія 1953.