Закерзоння
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Закерзоння — науково-публіцистична назва українських етнічних територій, які знаходилися на захід від лінії Керзона і входили до складу Польщі.
До цих земель належали Лемківщина, Підляшшя, Посяння, Сокальщина, Равщина і Холмщина. Загальна площа Закерзоння становила бл. 19,5 тис. км2, на якій проживало 1,5 млн українців. За умовами радянсько-польського договору від 16.8.1945 (незначно змінені радянсько-польським договором 1951) ці споконвічні українські землі відійшли до Польщі.
В 1947 польський комуністичний режим вчинив один з своїх найкривавіших злочинів проти українського населення З., провівши операцію "Вісла" , внаслідок якої бл. 150 тис. українців були насильно вивезені з батьківських земель на терени пн. і зх. Польщі. З антиукраїнським терором польського уряду рішуче боролося українське націоналістичне підпілля і Українська Повстанська Армія, яка вела бойові операції проти польських каральних частин у З. до кін. 1947.
