Static Wikipedia February 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Web Analytics
Cookie Policy Terms and Conditions Каг'ю — Вікіпедія

Каг'ю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Каг'ю (Wylie: bka' brgyud) — одна з чотирьох шкіл тибетського буддизму.

Зміст

[ред.] Назва

Зображення:Vadjradhara s.jpg
Будда Ваджрадхара

Переважна більшість дослідників, як внутрішніх буддійських, так і зовнішніх, перекладає слово Каг’ю як «усна передача», «традиція передачи повчань», що повністю відповідає духу цієї школи. Усі майстри Каг’ю підкреслювали особливу важливість безпосереднього, особистого контакту з вчителем, який є носієм благословіння, знань та досвіду медитації, зразком для наслідування та ототожнення, і який сам отримав таку ж «авторизацію» від своїх вчителів. Така безперервна передача живого досвіду гарантує автентичність вчення та дієвість методів.

Інші джерела дають більш розгорнуте трактування цієї назви. «Термін Каг’ю (тиб.: bka' brgyud) походить від довгої фрази, яка означає: «Лінії приємності чотирьох уповноважених» (тиб.: bka' babs bzhi'i brgyud pa). Ось ці чотири лінії, що згадуються тут:

  1. лінія передачі Гух’я-самаджа та Чатух-пітха, та Йоги тіла-ілюзії (ілюзорного тіла) та Пхови (викиду – переносу свідомості). Ці вчення прийшли від Будди Ваджрадхари (Держатель Діаманту), через махасіддхів Індрабхуті, Йогіню, Вісукальпу, Сараху, Нагарджуну та Тілопу;
  2. лінія передачі тантри Маха-майя та Йоги сну від Будди Ваджрадхари через Джнянадакіню, Куккуріпу, Чар’япу та Тілопу;
  3. лінія передачі Тантри Чакрасамвари та інших материнських тантр, а також Йоги ясного світла – це прийшло від Будди Ваджрадхари через Ваджрапані, Домбіпу, Вінаса-ваджру, Лавапу та Тілопу;
  4. лінія передачі Тантри Хеваджри та Йоги внутрішнього тепла – від Будди Ваджрадхари через Ваджрапані, Камадева-ваджру, Падма-ваджру, Дакіню Кальпа Бхадре та Тілопу.

Альтернативний термін – це Карг’ю (тиб.: dkar brgyud) – це більш пізнє нововведення представників школи Другпа Каг’ю, воно пов’язане з традиційним носінням білого (тиб.: dkar) йогічного одягу». [14], стор. 23

[ред.] Підшколи

Школа Каг’ю має дві основні школи та багато малих. Дві головні школи це: Шангпа Каг’ю (тиб: shangs рa bra' brgyud) та Дагпо Каг’ю (тиб.: dwags po bka' brgyud).

  1. Шангпа Каг’ю була заснована великим йогіном та сіддхом Кх’юнгпо Налджор (тиб.: rnal 'byor - йогін з Кх’юнгпо), 978-1079. Він провів п’ятдесят років, вивчаючи сутри та тантри в Індії, Непалі та Тибеті. Він мав багато вчителів, у тому числі Сукхасіддхі, Рахулагупту та райдужну тіло-форму Нігуми, дружини Махасіддхи Наропи. Монастир Жанг Жонг у долині Шанг був його основним монастирем. Усього він побудував сто монастирів. Він навчав [викладав вчення] тридцять років, у нього було вісімдесят тисяч учнів. Його головними вченнями були п’ять тантр: Чакрасамвара, Хеваджра, Махамайя, Гух’ямсамаджа та Ваджрабхаірава. Він також передавав вчення доктрини Махамудри. Він також передавав вчення Нігуми, Сукхасіддхи та доктрину Махамудри. Окремої школи цієї традиції більше немає, вона злилася з лінією Карма Каг'ю, але вчення збереглися та передаються багатьма Ламами Каг’ю
  2. Дагпо Каг’ю Дагпо (тиб.: dvags po) – одно з імен великого вченого та йога Гампопи, котрий жив у долині Дагпо та зіграв вирішальну роль в заснуванні цієї школи в Тибеті. Засновником цієї школи є Марпа Лотсава (також відомий як Чок’ї Лодре, 1012-1099).

В цій школі виділяють «пряму» та «непряму» лінії.

«Пряма лінія» (тиб.: nye brgyud) традиції Дакпо Каг’ю описується таким чином:

  • Ваджрадхара
  • Тілопа
  • Наропа
  • Марпа
  • Міларепа
  • Гампопа

В прямій лінії передаються, у першу чергу, Шість Йог Наропи.

«Непряма лінія» (тиб.: ring brgyud), яка найбільше приділяє увагу передачі Махамудри, описується таким чином:

  • Ваджрадхара
  • Ратнаматі
  • Сараха
  • Нагарджуна
  • Шаваріпа
  • Майтріпа
  • Марпа
  • Міларепа
  • Гампопа

Примітним є те, що на багатьох зображеннях (тханках) Дерева Прихистку лінії Карма Каг’ю індійські представники прямої лінії Тілопа та Наропа розташовані ззовні Дерева, над його вершиною, в той час як махасіддхи непрямої лінії, від Ратнаматі до Майтріпи, розташовані усередині групи вчителів Лінії передачі. Це вказує на те, що непряма лінія має для Карма Каг’ю значення не менше, а підчас і більше, ніж пряма.

Після Гампопи в лінії Каг’ю утворилися підшколи – прийнято казати про чотири великі та вісім малих підшкол

«Чотири великі лінії» (тиб.: che bzhi) в Дакпо Каг’ю виникли від учнів Гампопи або його племінника Дакпо Гомцул (1116-1169):

  1. Камцанг або Карма Каг’ю, заснована Кармапою Дюсум Кх’єнпою (1110-1193), який навчався у Гампопи.
  2. Цалпа (тиб.: tshal pa) Каг’ю, заснована майстром Жанг Дракпа Цондру Дракпой (1123-1193), учнем Дакпо Гомцула.
  3. Барам (тиб.: 'ba' ram) Каг’ю заснував Барам Дхарма Вангчук, учень Гампопи.
  4. Пхагмо Друпа (тиб.: phag mo gru pa) - заснував учень Гампопи Пхагмо Дру Дордже Г’ялпо (1110-1170)

З цих великих ліній до наших днів збереглася лише Карма Камцанг

Із Пхагмо Друпа Каг’ю виділилося «вісім малих» ліній (тиб.: chung brgyad):

  • Дрігунг (тиб.: 'bri gung)
  • Таглунг (тиб.: stag lung)
  • Тропху (тиб.: kro phu)
  • Другпа (тиб.: 'brug pa)
  • Марцанг (тиб.: smar tshang)
  • Йелпа (тиб.: gyel pa)
  • Шугсеб (тиб.: shug seb)
  • Ямзанг (тиб.: gya' zang)

Другпа, Дрігунг і Таглунг збереглися до сьогоденності, Другпа найбільш велика з них, вона є головною школою Бутана.

[ред.] Методологія

Вчення Каг’ю засновані на традиції Кадам та Нових Тантрах. Особливі повчання цієї школи – це Наро Чодруг (тиб.: na ro chos grug), тобто Шість йог індійського махасіддхи Наропи, та вчення Махамудри махасіддхи Майтріпи.

Шість йог Наропи – це шість медитаційних вправ, що пов’язують роботу енергій і свідомості:

  1. йога проміжного стану (бардо, тиб: bar-do);
  2. йога внутрішнього тепла (туммо, gtum mo);
  3. йога сновидінь (мілам, rmi lam);
  4. йога ілюзорного тіла (г’юлю, sgyu lus);
  5. йога викиду (переносу) свідомості (пхова, тиб.: 'pho-ba)
  6. йога ясного світла (осал, тиб: 'od gsal).

[ред.] Посилання


Школи тибетського буддизму
Н'їнґма | Сак'я | Кадам | Ґелуґ | Каґ'ю
Іншими мовами
Static Wikipedia 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2007 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2006 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu