Квартет баяністів Національної філармонії України
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 |
Ця стаття або абзац не містить джерел (літератури, веб-посилань тощо) Допоможіть Вікіпедії поповнити їх. |
Квартет баяністів
Зміст |
[ред.] Історія Квартету
Короткі відомості з історії існування київського Квартету баяністів
Квартет баяністів Національної філармонії України має славну історію першопроходців, стверджуючих на академічній сцені нові мистецькі враження. У ній віддзеркалена доля цілого покоління романтиків, які розширили віртуозні можливості народного інструмента, подолали технічні обмеження баяна і досягли нових вершин виконавства. Квартет баяністів заснував 1939 року народний артист України, професор Микола Різоль, який очолював колектив до 1990 року. Свою діяльність у Національній філармонії України Квартет розпочав в березні 1946 року. Протягом багатьох десятиліть Квартет незмінно працював у складі Миколи Різоля, заслужених артистів України Раїси та Марії Білецьких, Івана Журомського. (В 1978 році І.Журомського змінив А.Тихончук.) В цьому складі Квартет працював до 1990 року, проживши яскраве творче життя, довжиною півстоліття.
З 1992 року Квартет виступав у такому складі: художній керівник - народний артист України, лауреат міжнародного конкурсу Сергій Грінченко (перший баян), заслужений артист України, лауреат українського конкурсу В`ячеслав Самофалов (другий баян), заслужений працівник культури України Анатолій Тихончук (баян-баритон), Володимир Одинцов (баян-контрабас). Всі вони є вихованцями професора М.Різоля і в різний час закінчили Національну музичну академію України ім.П.І.Чайковського. Незабутні враження залишили гастрольні концерти Квартету у багатьох містах України, Росії(1993,-94,-95,-97,-99), Білорусі(1994), Польщі(1995,-96,-97,-98,-00), Італії(1996,-97,-98,-99,-00), Швейцарії(1997,-99), Німеччини(00). Швейцарські газети писали про небувалий успіх Квартету: "незбагненні можливості, майже неймовірна віртуозність, найвища музикальність, незламна промовистість гри, пристрасна самовідданість музикантів…"
З вересня 1999 року Квартет виступає в оновленому складі. До Сергія Грінченка (перший баян), В`ячеслава Самофалова (другий баян) приєднались музиканти, які щойно закінчили Національну музичну академію ім.П.І.Чайковського: Олег Шиян (баян-баритон), Роман Молоченко (баян-контрабас).
В жовтні 1999 року Квартет баяністів Національної філармонії України став лауреатом I премії Міжнародного конкурсу "CITTA`DI CASTELFIDARDO" (Італія) та дипломантом Міжнародного конкурсу "ASTOR PIAZZOLLA" (Італія)
Квартет володіє унікальними музичними інструментами, які відрізняються своїм тембровим забарвленням, що дозволяє виконувати різноманітний репертуар, включаючи твори, написані для симфонічного оркестру.
Наполегливу працю і грандіозний тріумф талановитих музикантів, впродовж всього існування Квартету, можна вважати унікальним явищем національної культури, надбанням наступного тисячоліття.
[ред.] Квартет баяністів Національної філармонії України
Лауреат першої премії міжнародного конкурсу "CITTA' DI CASTELFIDARDO" (1999 рік, Італія) та дипломант міжнародного конкурсу "ASTOR PIAZZOLLA" (1999 рік, Італія)
[ред.] Коротка творча біографія артистів:
[ред.] Перший баян - художній керівник квартету: Сергій Грінченко
Сергій Грінченко, народний артист України, народився у 1953 році в місті Кременчуці. Після закінчення Полтавського музичного училища у 1973 році вступив до Київської державної консерваторії, яку закінчив у 1978 році. В 1977 році він став лауреатом Українського конкурсу (м.Київ), а в 1982 році отримав "Grand Prix" та звання лауреата міжнародного конкурсу у м.Ансі (Франція). С.Грінченко є солістом Національної філармонії України, він також працює старшим викладачем Національної музичної академії України.
[ред.] Другий баян: Ігорь Саєнко
Баян-баритон Олег Шиян народився у 1975 році в місті Дніпропетровську. Після закінчення Дніпродзержинського музичного училища у 1994 році вступив до Національної музичної академії України, яку закінчив у 1999 році. Він також працює концертмейстером у Національному університеті культури та мистецтв.
[ред.] Баян-контрабас
Роман Молоченко народився у 1975 році в Кіровоградскій області. Після закінчення Дніпродзержинського музичного училища у 1994 році вступив до Національної музичної академії України, яку закінчив у 2000 році.
[ред.] Відгуки
Відгуки преси по Квартету баяністів Національної філармонії України
[ред.] "Газета Познанська"
7.11.1995, Польща
"Сенсаційні баяністи".
"Оваціями, стоячи нагородила публіка Квартет баяністів з Києва. Вони майстерно показали як чотири баяни можуть імітувати оркестр або орган, здивували слухачів виконанням "Летючої миші" Й.Штрауса і багато іншої музики з класичної та оригінальної літератури".
[ред.] газета "Paluki"№46
17.11.1995, Польща
"Київські музики" завоювали м. Рогово. Концерт мав величезний успіх у слухачів, зала була переповнена. Після закінчення кожного твору аудиторія вибухала оплесками, які стихали тільки тоді, коли оголошували наступний твір. Після закінчення концерту була довга овація. Звичайно, такий виступ запам`ятається надовго. газета "Вечірній Київ"
13.01.1998, Україна
"Талант плюс віддіність мистецтву".
"Овації і "браво" звучали на концерті так само часто, як і на виступах приїжджих знаменитостей. А після кількох виходів "на біс" публіка вже стоячи вітала чудових музикантів".
"Високий рівень виконавської культури, бережливе ставлення до кожної музичної фрази, тонкість інтонування іноді просто захоплювала".
[ред.] газета "Oberlander Tangblatt"
13.08.1997, Швейцарія
"Овації в церкві"
"Майже неймовірна віртуозність з`єдналась з найвищою музикальністю… Київський Квартет баяністів вже після першого твору - "Сорока-крадійка" Дж. Россіні зміг викликати крики "браво" та бурю оплесків. Полум`яна та пристрасна самовідданість музикантів вражали…"
"Буря оплесків після кожної п`єси, а вислухати їх шквал після закінчення концерту - це і є, власне кажучи, успіх".
"Палко та пристрасно баяністи віддавались своїм інструментам, як циган на своїй гітарі грає самотньо, лише для себе, місячного сяйва та далекої коханої…"
[ред.] газета "Sarganserlander"
12.08.1997, Швейцарія
"Насолода від віртуозів з України".
"Дійсно, шквал оплесків струснув церкву в м. Бад Рагаз, де слухачі були вражені гармонійністю, віртуозністю та спроможністю Квартету баяністів. "Всі, хто ще мав сумнів, тепер знали напевно: саме такої насолоди вони сподівались від музики, і, зрозумівши це, артисти знову взялись до інструментів, щоб виконати "Маленьку нічну серенаду" В.Моцарта".
"знайома мелодія "Танцю з шаблями" А.Хачатуряна виявила неймовірну і розкішну прудкість, точність пальців музикантів".
"Другий відділ концерту Квартет розпочав увертюрою "Летюча миша" Й.Штрауса. Чудова бальна музика лунала по всьому приміщенню церкви. Найпрекрасніша насолода музикою!".
"Вінчав цей музичний вечір "Радецький марш" Й.Штрауса-батька, після котрого стіни задвигтіли від оплесків вдячних слухачів і професіонали ще двічі грали "на біс".
[ред.] Газета "Sarganserland"
20.07.1999 Швейцарія
"Вечір, повний ексклюзивності". Чотири "органи" звучали, гуркотали, стрясали, дивували своїми виразами. З найвищою майстерністю віртуозні виконавці змогли передати музичну палітру від потужного, соковитого звучання до найтихішого шепоту гармоніки. Квартет баяністів з Києва подав незабутнє враження від мистецтва, яке варто наслідувати. Цей липневий концерт можна порівняти із заключним виступом оркестру "Wiener Philharmoniker" на поважаному у всьому світі новорічному концерті у Відні.
[ред.] Репертуар
1. В. Моцарт (1756-1791) “Маленька нічна серенада”, G-dur K.525
2. Дж. Россіні (1792-1868) “Сорока-крадійка”, увертюра
3. Дж. Россіні -``- “Шовкові східці”, увертюра
4. Дж. Россіні -``- “Вільгельм Телль”, увертюра
5. М. Огіньський (1765-1833) Полонез “Прощання з батьківщиною”, a - moll
6. Й. Штраус /батько/ (1804-1849) “Радецький марш”, тв.228
7. Й. Штраус /син/ (1825-1899) Увертюра до оперети “Летюча миша”
8. Й. Штраус -``- “Казки віденського лісу” - вальс, тв.325
9. Й. Штраус -``- “Персидський марш” , тв.289
10. Й. Штраус -``- “Вічний рух. Скерцо”, тв.257
11. Й. Штраус -``- “Біля прекрасного блакитного Дунаю” - вальс, тв.314
12. Й. Штраус -``- “Весняні голоси” - вальс, тв.410
13. Й. Штраус -``- “Полька - Анна” , тв.117
14. Й. Штраус -``- “Троянди з півдня” - вальс, тв.388
15. Й. Штраус -``- “Трік - Трак” - полька, тв.214
16. Й. Штраус -``- “Ти, лише Ти” - вальс, тв.367
17. Й. Штраус -``- “Вино, жінки та пісні” - вальс, тв.333
18. Й. Штраус -Йоз. Штраус /син/ (1827-1870) Полька - піцикато
19. М. Мусоргський (1839-1881) П'єси з циклу “Картинки з виставки”: 1.Старий замок; 2.Прогулянка; 3.Тюільрійський сад; 4.Бидло; 5.Прогулянка; 6.Балет невилуплених пташенят;7.Два євреї, багатий та бідний.
20. П. Чайковський (1840-1893) “Танець маленьких лебедів”
21.
22. П. Чайковський -``-
Е. Гріг (1843-1907) “Неаполітанський танець”
П`єси з сюїти “Пер Гюнт” тв. 46
23. К. Дебюссі (1862-1918) “Ляльковий кек - уок” з сюїти “Дитячий куточок“
24.
25. М. Регер (1873-1916)
Ф. Крейслер (1875- 1962) Мелодія
“Маленький віденський марш”
26. Д. Шостакович (1906-1975) Концертино
27. Д. Шостакович -``- Елегія та полька для струнного квартету, тв.36
28. А. Хачатурян (1903-1978) “Танець з шаблями” з балета “Гаяне”
29.
30. М. Блантер (1903-1990) - М. Різоль (1919)
В. Довженко (1905- 1995) Вальс - ”В лесу прифронтовом” Прелюдія на тему укр. нар. пісні “Думи мої, думи”
31. В. Довженко - `` - Токата на тему укр. нар. пісні “Їхав козак за Дунай”
32. І. Паніцький (1906-1988) “Волжанка” - полька
33. Д. Клебанов (1907-1987) Скерцо “Щедрик”
34.
35. Д. Клебанов -``-
П. Майборода (1918-1989) - М.Різоль Квартет № 4 /пам'яті М. Леонтовича/
“Київський вальс”
36. І. Шамо (1925-1982) – М. Різоль (1919) “Донецька кадриль”
37. М. Різоль (1919) “Чардаш” - обробка угорського народного танцю
38. А. Пьяццолла (1921-1992) 1.Медітанго; 2.Будь ласка; 3.Фраканапа; 4.Прощавай, Париж; 5. Ревірадо; 6. Трістанго; 7. Смерть Янгола; 8. Передостанній; 9. Жанне і Паул; 10.Лібертанго;11.Самотність; 12.Андертанго; 13. Мілонга сін палабрас; 14. Новітанго; 15. Віолентанго; 16. Амелітанго; 17. Прощавай, Ноніно; 18. Танго – ремінісценція. 19. 20 років тому; 20. 20 років після; 21.Роки самотністі; 22. Облівіон; 23. Мілонга Янгола
61.
62.
64. П. Ебен (1929)
Л. Колодуб (1930)
Л. Колодуб -``- Фантазія-хорал № 2
Концертино
Мелодія зі щоденника Т.Г.Шевченка
65. Є. Дергунов (1936) Обробка української народної пісні “Гандзя”
66. В. Власов (1936) Бассо остинато
67. Є. Дербенко (1949) Варіації на білоруську тему
68. В. Черніков (1949-1994) “Отрада” - обробка російського романсу
69. А. Білошицький (1950-1994) Сюїта “З глибини столітть” :
1.Київ стольний; 2.Скоморохи; 3.Купальня княгині Ольги; 4.Рік - 943. На стінах Іскоростеня; 5.Древлянське попілище; 6.Слава Володимиру і Добрині Малкитичу.
f70. А. Білошицький -``- Дві джазові імпровізації : 1.Елегічна прелюдія; 2.Два корифеї.
71.
72. В. Новіков (1952)
А. Розенблат (XX) Обробка укр. нар. пісні “Розпрягайте, хлопці, коней”
Концертна фантазія на теми опери Ж.Бізе “Кармен”
73.
74. В. Самофалов (1963)
В. Самофалов “Колумбійський карнавал” /присвяч. Арсеніо/ “Вечірнім шовком”- роздум на дві українські теми
 |
Цій статті слід надати енциклопедичного стилю, і, при потребі, відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі. Ви можете допомогти проекту, зробивши це! |
