Ковпак (гриб)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ковпак | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ковпак | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
|
Ковпак (Rozites caperata (Pers. ex Fr.) Karst.) Місцева назва - панчішка. З родини кортинарієвих - Cortinariaceae.
Шапка (3)5-10(12) см у діаметрі, напівкуляста, пізніше опукло- або плоскорозпростерта, здебільшого з горбом, з тупим краєм, солом'яно- чи глинисто-жовта, оранжево- або абрикосово-жовта, у центрі білувата від залишку загального покривала, суха, притиснуто-тонколуската, згодом майже гола, з пластівцями по краю. Пластинки широкі, тонкі, густі, бежеві, пізніше блідо-вохряні, при достиганні вохряно-коричневі. Спорова маса вохряно- або іржаво-коричнева. Спори (10)11 - 14(18) Х 7-9 мкм, вохряно-коричнюваті, бородавчасті, із сосочкоподібною ростковою порою. Ніжка 5-9(12) Х 1-2 см, щільна, біла, згодом жовтувата, гола, з подвійним, щільним жовтуватим кільцем, біля основи з прирослою піхвою, утвореною загальним покривалом (у старих плодових тіл піхва зникає). М'якуш шапки та ніжки білий, під шкіркою шапки червонувато-жовтий, з приємним смаком і запахом.
Поширений на Поліссі та в Прикарпатті. Росте у хвойних лісах; у серпні - жовтні. Дуже добрий їстівний гриб. Використовують свіжим, про запас сушать.
[ред.] Джерела
- Зерова М. Я., Єлін Ю.Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно істівні, неїстівні, отруйні.- К.: Урожай, 1979