Обговорення:Коропець
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
КОРОПЕЦЬ
При в'їзді в це придністрове містечко, що розкішно розтягнулося серед прикарпатських схилів та пагорбів, вас вітає камінний жирний короп - помилитися неможливо, ви в Коропці, де серед будівель дитячого інтернату чепурним красенем розташувався палац колишнього власника цих земель, графа Бадені. Цікава деталь міжчасся: перед головним фасадом (на жаль, фото цоьго не показує) - фігура богоматері в оточенні підозріло дорослих оголених пузанчиків-тутті та квітів, а ЗА палацем, на клумбі - дві покалічені часом бетонні піонерки, теж пузатенькі, але, на жаль, вдягнені та спортивно-розвинені. Серед сучасних корпусів інтернату палац зовсім не губиться, у парку ще можна помітити старовинні дерева в три обхвати, як і перед фасадом резиденції - якраз в 20-х числах квітня, коли мені пощастило відвідати графські володіння, на головній алеї перед палацом цвіли яскраво-рожевим цвітом якісь екзотичні дерева.
В книзі В. Стецюка "Культурні грона Дністра" наводяться перекази, що збереглись серед місцевого населення, про графа Бадиню. Його справжнє ім'я - Казімір Бадені (1846 -1909 рр.), він був намісником Галичини, прем"єром Австрії та міністром внутрішніх справ. Прославився граф "баденівськими виборами" до парламенту у 1897 р., коли був запроваджений антиукраїнський терор. Палац в Коропці збудований в класично-синкретичному стилі з розкішними бароковими ліпними геральдичними атрибутами, серед яких між рушниць і мисливських ріжків почесне місце займає барельєф з зображенням перехрещених коси і ціпа. Особисто в мене склались якісь такі підозри, що граф був масоном. Абсолютно суб'єктивна догадка, нічого конкретного. В. Стецюк пише, що особливо в палаці вражає мистецьке використання кольорової деревини для паркету та панелей на стінах. Так як всередину потрапити не довелось, не можу на цю тему ніц від себе додати. Бадиня в цілому залишив по собі добру пам'ять та гіперболізовану уяву про свої багатства. Кажуть, він був настільки багатим, що хотів викласти підлогу в своєму палаці злотими. Але йому таку примху виконати не дозволили - на монетах був зображений герб, не діло топтати державну символіку. Неначе було запропоновано класти монети на ребро, та аж стільки злотих у графа не було.
