Кристали

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Крист́ал — тверде тіло з упорядкованою внутришньою будовою, що має вигляд багатогранника з природними пласкими гранями: впорядкованість будови полягає у певній повторюваності у просторі елементів кристалу (атомів, молекул, йонів), що зумовлює виникнення т.зв. кристалічної ґратки.

Завдяки подібній будові кристалічні речовини мають характерні властивості, як то:

стала температура плавлення
спайність
анізотропія
пружність

З кристалів складаються сніг і крига, гірські породи, цукор тощо.

Форми кристалів поділяють на сингонії.

Речовини, що не мають кристалічної решітки, називають аморфними речовинами.

[ред.] Елементи кристалу

ЕЛЕМЕНТИ КРИСТАЛУ, (рос. элементы кристалла, англ. elements of crystal) – кути між кристалографічними осями й відношення відрізків, які відтинає на цих осях одиночна грань a0: b0: c0: = a0/b0: b0/b0: c0/b0 = a:1:c.

ЕЛЕМЕНТИ ОБМЕЖЕННЯ КРИСТАЛУ, (рос. элементы ограничения кристалла, англ. crystal limiting elements) – грані, ребра і вершини, якими замикається простір кристала.