Кристали
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Крист́ал — тверде тіло з упорядкованою внутришньою будовою, що має вигляд багатогранника з природними пласкими гранями: впорядкованість будови полягає у певній повторюваності у просторі елементів кристалу (атомів, молекул, йонів), що зумовлює виникнення т.зв. кристалічної ґратки.
Завдяки подібній будові кристалічні речовини мають характерні властивості, як то:
- стала температура плавлення
- спайність
- анізотропія
- пружність
З кристалів складаються сніг і крига, гірські породи, цукор тощо.
Форми кристалів поділяють на сингонії.
Речовини, що не мають кристалічної решітки, називають аморфними речовинами.
[ред.] Елементи кристалу
ЕЛЕМЕНТИ КРИСТАЛУ, (рос. элементы кристалла, англ. elements of crystal) – кути між кристалографічними осями й відношення відрізків, які відтинає на цих осях одиночна грань a0: b0: c0: = a0/b0: b0/b0: c0/b0 = a:1:c.
ЕЛЕМЕНТИ ОБМЕЖЕННЯ КРИСТАЛУ, (рос. элементы ограничения кристалла, англ. crystal limiting elements) – грані, ребра і вершини, якими замикається простір кристала.
[ред.] Джерело
УСЕ. Універсальний словник-енциклопедія / Гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. — Київ, «Ірина», 1999. -VII +1551с., іл.
Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3