Куничник наземний
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Куничник наземний | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
Куничник наземний (Calamagrostis epigeios (L.) Roth.) Місцева назва - куничник наземний. Багаторічна трав'яниста рослина родини злакових (80-150 см заввишки) з довгим повзучим кореневищем. Стебло прямостояче, у верхній частині шорстке, порожнисте. Листки чергові, голубувато- або сірувато-зелені, більш-менш шорсткі. Пластинка листка лінійна або широколінійна (310 мм завширшки), плеската або складена вздовжина Піхви довгі, слабошорсткі, рідше волосисті, обволікають стебло. На місці переходу пластинки листка у піхву розміщений плівчастий, довгастий язичок до 9 мм завдовжки. Квітки дрібні, непоказні, зібрані в крупні прямостоячі волотисті суцвіття до 30 см завдовжки. Волоть густа, з вкороченими лопатевими гілочками. Колоски лінійноланцетні (5-7 мм завдовжки), одноквіткові, зелені або рожевувато-фіолетові з двома колосковими лусками. Квітка з двох квіткових лусок, трьох тичинок і однієї маточки. Зав'язь верхня з двома перистими приймочками. Нижня квіткова луска має прямий тонкий остюк, що звичайно відходить від середини її спинки. При основі нижньої квіткової луски є численні волоски, які майже вдвічі довші за луски. Плід - довгаста зернівка, що обпадає разом з квітковими лусками і волосками, які її оточують.
Росте куничник у соснових і мішаних лісах, особливо в лісокультурах (злісний бур'ян), на вирубках і згарищах. Світлолюбна рослина. Цвіте в червні - серпні. Поширена і заготовляють по всій Україні.
[ред.] Практичне використання
Плетивна, волокниста, лікарська, декоративна, фітомеліоративна й кормова рослина. З довгих розщеплених стебел куничника і з його соломи плетуть циновки і мати, ним вкривають дахи господарських будівель, використовують на підстилку. В ботанічному інституті СРСР проводились досліди по одержанню волокна шляхом біологічного мочіння його листків і стебел. З волокна були виготовлені мотузки, які мали непогані показники міцності (мотузок діаметром 10 мм витримав 78 кг з видовженням на 17 а конопляний 55-60 кг).
Волотисте суцвіття придатне для виготовлення віничків для змітання пилу, знімання павутини і для сухих зимових букетів. Корені мають сечогінні властивості, використовуються в народній медицині при водянці. Кормові властивості куничника незадовільні. Він дає грубе сіно, на пасовищах поїдається погано і то до початку колосіння. Сіно містить 7% протеїну, 2,5 жиру, 12 золи, 40 клітковини, 50% безазотистих екстрактивних речовин. Як декоративна й фітомеліоративна рослина рекомендується для висівання на піщаних схилах у лісопарках, на укосах шосейних і залізничних шляхів, а також для закріплення пісків.
[ред.] Джерела
- Єлін Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.І., Шаброва С.І. Дари лісів. – К.: «Урожай», 1979
