Лопата
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лопата - пристрій для ручного копання ґрунту або роботи з сипучими матеріалами. Складається з держака (звичайно дерев'яного, інколи - з інших матеріалів) та металевого леза.
За призначенням лопати можуть бути:
- Штикові - використовуються переважно для копання, мають пряме лезо, часто загострене;
- Совкові - використовуються переважно для підбирання сипучих матеріалів з ґрунту, мають вигнуте під кутом близько 60° лезо;
- Комбіновані - з загостреним лезом, вигнутим під кутом 45-60°;
- Складні та з регульованим нахилом леза - переважно використовуються віськовими в якості індивідуального саперного інвентаря.
Окрім того, лопати з широким неметалевим лезом, розташованим під кутом до держаку або вертикально, використовуються для згортання снігу, листя та інших легких сипучих матеріалів.
Зліва направо: лезо штикової лопати; лезо совкової лопати; лезо комбінованої лопати; складна саперна лопатка.