Мак Ольга Нилівна
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
О́льга Ни́лівна Мак (21 липня 1913, Кам'янець-Подільський – 18 січня 1998, Торонто) — українська письменниця. Член Спілки письменників України (1994). Дівоче прізвище – Петрова.
Зміст |
[ред.] Біографія
Закінчила 1929 третю семилітню школу в Кам’янці-Подільському. Працювала в радгоспі с. Цибулівка, ліквідовувала неписьменність, потім вступила до технікуму чужоземних мов.
Наприкінці 1931 одружилася з ученим-мовознавцем, уродженцем Кам'янця-Подільського Вадимом Дорошенком (1905 — 1944), який навчався в аспірантурі. Після захисту дисертації чоловікові запропонували посаду доцента в Ніжинському педагогічному інституті. Тож Ольга переїхала в Ніжин і стала студенкою місцевого педінституту.
1938 закінчила літературно-лінгвістичний факультет Ніжинського педагогічного інституту. Тим часом чоловіка було репресовано.
1943 покинула Україну. Жила в Австрії, 1947 переїхала до Бразилії, від 1970 жила в Торонто (Канада).
1993 відвідала Україну, побувала в Кам’янці-Подільському, де зустрілася з подругою дитинства — подільською фольклористкою Тамарою Сис-Бистрицькою.
Після 1996 знизила творчу енергію, бо важко захворіла.
[ред.] Творчість
Писати почала під час навчання в інституті, але на люди твори не показувала.
На еміграції під псевдонімом стала друкувати оповідання в газеті «Свобода». 1954 у Мюнхені видала першу книжкоу — спогади про пережиті роки сталінського терору «З часів єжовщини».
Переважну більшість творів Ольга Мак написала для дітей — молодших і старших. У цих творах зображено молодь, яка прагне до морального вдосконалення, шукає свою стежку в житті.
Стиль письма Ольги Мак позначено імпресіоністичною наснагою, пройнято ностальнічними елементами, любов'ю до України. Її герої вольові, сповнені енергії, люблять свій народ, свою країну.
За оповідання «Дала дівчина хустину», «У великодню ніч», «Столиця голодного жаху» отримувала премії на конкурсах, що їх проводила Світова федерація українських жіночих організацій (СУФУЖО).
[ред.] Твори
- Спогади «З часів єжовщини» (1954).
- Повість «Бог вогню» (1956).
- Повість «Чудасій» (1956).
- Роман-дилогія «Жаїра» (1957—1958).
- Роман «Проти переконань» (1960).
- Повість «Руслом угору» (1973).
- Повість «Куди йшла стежка» (1961).
- Повість «Руслом угору»
- Повість «Каміння під косою» (Торонто, 1973) — про голодомор 1933.
[ред.] Публікації в Україні
- Каміння під косою. — К.: Глобус, 1994. — 126 с.
- Кафедра українських студій чи Кафедра малоросіянства // Сучасність. — 1996. — № 11.
- Як Іван-великан чортів перехитрив (З призабутих казок) //Літературна Хмельниччина ХХ століття: Хрестоматія. — Хмельницький, 2005. — С. 117—122.
[ред.] Література
- Енциклопедія Українознавства. Словникова частина. — Т. 4. — С. 1435—1436.
- Письменники України. — Дніпропетровськ, 1996. — С. 369. — (Зазначено, що народилася в с. Карашина, тепер Корсунь-Шевченківського району Черкаської області).
- Сохацька Євгенія. Зустріч з рідною землею: У Кам’янці-Подільському побувала українська письменниця з Канади Ольга Мак // Прапор Жовтня (Кам’янець-Подільський). — 1993. — 6 жовтня. — С. 4.
- Ольга Мак // Мацько Віталій. Злотонить. — Кам’янець-Подільський, 1994. — С. 104–105.
- Чередниченко П. Незрадлива пам’ять // Мак О. Каміння під косою. — К.: Глобус, 1994. — С. 125—126.
- Забарний О. Шляхом спокути (Рецензія на повість Ольги Мак «Каміння під косою») // Дивослово. — 1996. — № 11. — С.57-59.
- Сохацька Євгенія. Сумна звістка // Кам’янець-Подільський вісник. — 1998. — 14 березня. — С. 10.
- Сис-Бистрицька Тамара. Зустріч через шість десятиліть // Кам’янець-Подільський вісник. — 1998. — 11 квітня. — С. 7.
- Дніпро. — 2001. — № 9–10. — C. 138. — (Народилася 21 липня, померла в лютому 1998).
- Храплива-Щур Леся. Письменниця непохитних переконань: Незабутні // Українське слово. — 2003. — 11–17 грудня. — С. 12.
- Мацько Віталій. Ольга Мак // Літературна Хмельниччина ХХ століття: Хрестоматія. — Хмельницький, 2005. — С. 116—117.
