Малавський Володимир Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Володи́мир Євге́нович Мала́вський (1853, Кам’янець-Подільський — 16 березня (28 березня) 1886) — український революціонер-народник.

Від 1874 вів народницьку пропаганду серед селян Подільської губернії. 1876 переїхав до Києва. Один з учасників Чигиринської змови 1877 (разом з іншими членами народницького гуртка організував нелегальне селянське товариство «Таємна дружина» для підготовки повстання). Заарештовано 1877, засуджено 1880 до 20 років каторги. За втечу з Красноярської тюрми (1881) строк каторги збільшено на 15 років. Каторгу відбував на Карі. За участь у виступі в’язнів проти жорстокого тюремного режиму (1883) переведено до Петропавлівської, потім до Шліссельбурзької фортеці, де помер.

[ред.] Література

• Український Радянський Енциклопедичний Словник. — К., 1967. — Т. 2. — С. 410.
• Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — К., 1981. — Т. 6. — С. 324.
• Український Радянський Енциклопедичний Словник. — 2-е видання. — К., 1987. — Т. 2. — С. 331.
• Енциклопедія Українознавства. Словникова частина. — Т. 4. — С. 1445.