Мала Антанта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Мала Антанта — альянс, сформований в 1920 і 1921 Чехословаччиною, Румунією і Югославією з метою захисту проти угорського ревізіонізму і запобігання реставрації Габсбурґів.

Договори було підписано:

• 14 серпня 1920 — Чехословаччина та Югославія
• 23 квітня 1921 — Чехословаччина та Румунія
• 7 червня 1921 — Югославія та Румунія
• 6 лютого 1933 — тристоронній договір

Франція підтримувала цей альянс, підписавши договори з кожною з країн.

Загроза з боку Німеччини привела країни Малої Антанти до участі в політиці взаємної безпеки, яку ініціював СРСР. У 1933 році країни Малої Антанти сумісно з СРСР та Туреччиною підписали договір щодо визначення агресії. 16 травня 1935 року Чехословаччина уклала оборонний договір з СРСР та Францією.

В 1935—1939 роках посилився вплив нацистьскої Німеччини та Італії на Югославію та Румунію. Пакт поступово почав розпадатися:

• Югославія почала зближатися з про-ревізіоністьскими державами (Югославсько-Болгарський договір вічной дружби від 24 січня 1937, Югославсько-Італійський договір нейтралітету 25 березня 1937).
• Румунія відмовилась підписати пакт взаємної допомоги у 1937 році.
• Мала Антанта погодилася на угорські рівні права на озброєння.
• Югославська влада принца-регента Павла тихо погодилася з аншлюсом Австрії.

Після заключення Мюнхенської угоди 29 вересня 1938 Мала Антанта де-факто розпалась.