Медунка темна
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Медунка темна | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
|
Медунка темна (Pulmonaria obscura Dumort.; Pulmonaria officinalis subsp. obscura Murb.). Багаторічна ранньовесняна рослина родини шорстколистих (16-30 см заввишки) з тонким, зігнутим кореневищем. Стебло прямостояче, при основі з великими коричневими лусками, шорстке і короткозалозисте, як і листки. Прикореневі листки широкояйцеподібні (5-21 см завдовжки), загострені, при основі звужені в крилатий черешок, який у 1,5-2 рази довший за пластинку. Стеблові листки видовжені, при основі звужені або напівстеблообгортні. Середні і верхні листки сидячі. Квітки зібрані у верхівкове небагатоквіткове суцвіття - завійку. Квітки пониклі, на коротких квітконіжках, правильні. Оцвітина подвійна. Чашечка зрослолиста, дзвоникувата, при плодах здута, майже до середини п’ятилопатева, зелена або синювата. Віночок зрослопелюстковий (7-10 мм у діаметрі), рожевий, згодом пурпурово-фіолетовий або синій. Він лійкоподібної форми з дзвоникуватим відгином і п’ятьма пучками волосків у зіві. Тичинок п’ять, прирослих нитками до трубочки віночка. Маточка одна, зав’язь верхня, чотирилопатева, стовпчик один, приймочка головчаста. Плоди - розпадний горішок. Горішки чорні, блискучі, пухнасті, округло-яйцеподібні з гострим кілем і верхівкою.
Росте в листяних, рідко в мішаних лісах, у чагарниках. Рослина тіньолюбна. Цвіте в квітні - травні. Поширена медунка темна на Поліссі, у Лісостепу, рідко в Степу і Карпатах. Заготовляють її у районах поширення.
Зміст |
[ред.] Близький вид
За морфологічними ознаками до медунки гладенької подібна медунка м’якенька - Pulmonaria mollissima Kern. (Pulmonaria mollis Bess.). Від медунки темної вона відрізняється м’яким, коротким, оксамитовим опушенням і тупуватими горішками. Зростає в листяних і мішаних лісах. Тіньовитривала рослина. Поширена в лісових і лісостепових районах Правобережжя, в Карпатах, зрідка у Степу.
[ред.] Практичне використання
Лікарська, харчова, медоносна рослина.
У народній медицині застосовують рослину з коренем при різноманітних кишкових хворобах, захворюванні дихальних шляхів, як відхаркувальний, кровоспинний і антисептичний засіб, при хрипоті, проносах, жіночих хворобах. Зовнішньо застосовують для промивання гнійних ран, наривів, Для Дитячих ванн при золотусі. У рослині містяться таніди (6-10%), рутин, слиз, у значній кількості каротин і аскорбінова кислота. Обидва види медунок містять кровотворний комплекс мікроелементів: манган, залізо, мідь, кальцій, які регулюють також діяльність залоз внутрішньої секреції, активізують дію вітаміну B1.
У гомеопатії використовують есенцію з свіжої квітучої рослини.
У ветеринарії траву медунки застосовують при хворобах дихальних шляхів і лікуванні ран у худоби. Завдяки високому вмісту каротину й аскорбінової кислоти медунку використовують для приготування різноманітних супів і овочевих страв, листки варять і добавляють до картоплі. В Англії культивують як салатну рослину.
Медунки - ранньовесняні медоноси, добре відвідуються бджолами, нектаропродуктивність їх до 100 кг з 1 га. Мед з медунки здатний подразнювати слизову оболонку рота.
[ред.] Збирання, переробка та зберігання
Збирають усю рослину, зриваючи стебла навесні в період цвітіння, укладають нещільно в невеликі кошики. Сушать швидко, в добре провітрюваному приміщенні, щоб уникнути почорніння. Зберігають у коробках, вистелених папером.
[ред.] Джерела
- Єлін Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.І., Шаброва С.І. Дари лісів. – К.: «Урожай», 1979
