Мовчан Єгор Хомич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Єгор Мовчан

Кобзар Єгор Мовчан

Мовчан Єгор Хомич (1 червня 1898 р. — с. Велика Писарівка, тепер Сумської обл. — 22 листопада 1968 р., м. Київ)

[ред.] Біографія

Народився 1 травня 1898 року в с. Велика Писарівка Богодухівського повіту Харківської губернії. На десятому році життя, перехворівши на віспу, утратив зір. 1907—1909 рр. навчався у харківському музичному інтернаті для незрячих (графині Уварової). Після розпуску інтернату Єгор повертається до Великої Писарівки і 1909 року пішов у «науку» до відомого панотця Степана Пасюги. У навчанні Єгор перебував три роки (з перервами на хворобу). 1913 року дістав від Пасюги "одклінщину" і почав самостійно кобзарювати. Багато перейняв у харківських кобзарів — Івана Никоненка, Павла Гащенка, Петра Древченка. Ходив без поводаря.

З кобзою за плечима незрячий кобзар обійшов сотні сіл, ніс у маси улюблені народом пісні та думи. Був учасником першої республіканської наради кобзарів і лірників в Києві (1939 р.), брав активну участь в роботі утвореного тоді державного ансамблю кобзарів. В 1940 р. був учасником всесоюзної наради народних співців.

Під час Великої Вітчизняної війни Єгор Хомич складав антифашистські пісні, якими викликав ненависть до ворогів.

У повоєнний час Є.X. Мовчан продовжує свою кобзарську діяльність. За високохудожнє виконання пісень не раз одержував подяки і премії. Відзначення 60-річчя та 90-річчя від дня народження Є.X. Мовчана перетворилося на народне свято пісні і музики.

Його співу і грі аплодували сотні учасників Міжнародного конгресу славістів у Москві. Багатий репертуар кобзаря в записах зберігається у фондах Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського АН УРСР. Мав багатий репертуар. Виконував чотири думи: “Плач невільників”, “Удова”, “Про Братів Самарських”, “Про смерть козака-бандуриста”.

Помер 1968 р. у Пущі-Водиці в Будинку ветерана.

[ред.] Бандура

Бандура Є. Мовчана знаходиться в музеї Театрального мистецтва в Печерській Лаврі. 154. Бандура, на якiй грав Є. Мовчан. I чверть ХХ ст. Фабрика П. Когутовського. 12 басiв, 35 приструнків; головка грифа видовжена; кiлки і шемсток металевi, дерев'янi кiлки на грифi декоративного призначення; клен, ялина. Довж. 105. №2588.

Бандура Є. Мовчана

[ред.] Література

Мішалов, В. і М. Українські кобзарі-бандуристи — Сідней, Австралія, 1986—106с.
Правдюк, О. Кобзарь Єгор Мовчан — Музика, М.:1966
Черемський, К. П. Повернення традиції / К. Черемський. — Х.: Центр Леся Курбаса. — 1999. — 288 с.
Черемський, К. П. Шлях звичаю / — Х.: Глас. — 2002. — 444 с.