Напівунціал
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Напівунціал — спрощена форма унціального письма, що виникла близько 6 століття н.е. як симбіоз Унціалу та Римського курсиву. Перша ступінь переходу до мінуськульного письма. Характерна поява верхніх і нижніх виносних елементів букв, зародження рядкових букв.
