Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Національний технічний університет «Харкiвський політехнічний інститут» (Харківський Політехнічний Інститут ім Леніна) — одна з найбільших високих шкіл України, заснований 1885 як Харківський Технологічний Ін-т; 1929 — 30 прибрав теперішню назву, а 1930 був реорганізований на 5 галузевих інститутів. 1949 відновлено Х.П.І. на базі 4 харківських інститутів. В його складі діють 12 фак. (1977): механіко-метал., машинобудів., енерґомашинобудів., транспортного машинобудування, електромашинобудування, фізико-техн., інженерно-фіз., електроенерґетичний, автоматики і приладобудування, технології неорганічних речовин, технології органічних речовин, хем. машинобудування; 72 катедри та бл. 100 лабораторій; бібліотека нараховує понад 1 млн назв; бл. 23000 студентів і понад 1 300 викладачів. Філії Х.П.І. у Ворошиловграді (з 1961 самостійний машинобудів. інститут) і Кіровограді (з 1968 інститут с.-г. машинобудування). Видає «Вестник» (з 1952), раніше «Ученые записки», і зб. наук.-техн. праць. Серед видатних учених-професорів були: М. Бекетов, П. Будников, О. Ляпунов, А. Вальтер, Є. Орлов, Ю. Проскура, С. Уразовський й ін.