Нуклеус (археологія)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Нуклеус ( лат. nucleus - ядро) - кам'яні ядрища з кременя від якого відбивалися подібні до ножа гострі пластини. Ці пластини потім використовувалися для виготовлення кам'яних знарядь. Нуклеус завжди має площадку відколу пластини, що були відбиті від нього. Використовувалися людьми в часи кам'яної доби до появи металургії. В часи мустьє були дисковидні і черепаховидні. В часи пізнього палеоліта, мезоліта, неоліта і міднадяної доби були пирамідальні, призматичні і олівцеподібні.
