Одноокий людоїд
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Одноо́кий людої́д, або людоїдка, від котрого людина рятується, хитро вибравши йому й останнє око.
Це мотив Поліфема Одіссеї, дуже розповсюднений в фольклорі європейськім і середньоазійськім.
В збірнику Чубинського є варіант з київського Полісся про однооку бабу-людоїдку, до котрої заблукав коваль і з початку вибрав їй хитро одиноке око, а потім утік, замішавшися між барани в вивернім кожуху — «полапала за спину, баран, каже, і пропустила», а він, вискочивши, ще й похвалився, поглузував з неї, і вона кинула до нього сокирою.
Проф. Сумцов й ін. таки й виводили східнослов’янські варіанти сеї теми від Одіссеї 1. Але правдоподібніше бачити тут, коли запозичення, то з усної, а не з книжної традиції: казковий мотив, який між іншим був оброблений і в Одіссеї.
