Останній бункер (фільм)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Останній бункер
|
|
|---|---|
| Жанр | Художній |
| Режисер | Вадим Іллєнко |
| Автор сценарію |
Вадим Іллєнко, Юрій Іллєнко |
| У головних ролях |
Віктор Соловйов Галина Сулима Олексій Богданович |
| Композитор | Володимир Гронський |
| Кінокомпанія | ВТО Фест-Земля |
| Тривалість | 84 хв. |
| Країна | Україна |
| Рік | 1991 |
| IMDb | ID |
"Останній бункер" - український художній фільм режисера Вадим Іллєнко відзнятий у 1991 році на кіностудії "ВТО Фест-Земля"
[ред.] Нагороди
- 1991 - Приз глядацьких симпатій на І Всеукраїнському кінофестивалі (м.Київ)
[ред.] Акторський склад
- Віктор Соловйов
- Галина Сулима
- Олексій Богданович
- Олег Штефанко
- Олена Іллєнко
- Борис Молодан
- Анатолій Пашнін
[ред.] Деталі сюжету
Хоча він вважається екранізацією повісті російського письменника-дисидента Леоніда Бородіна "Перед судом", його сюжет помітно відрізняється, і треба сказати, відрізняється не на гірше - це мабуть один з тих рідкісних випадків, коли кіно перевершує книжку. У центрі уваги НКВС-івське кубло, в якому панують цікаві відносини. Повстанці радше на другому плані, хоча постать їхнього командира дуже колоритна. НКВС-исти мають надзвичайно відповідальне завдання: викрити останній упівський бункер в районі. Не виконати його неможливо. Отже, за будь-яку ціну бункер треба знайти й знищити. Сюжет кіна майже детективний, з цікавою й драматичною кінцівкою. На окрему увагу заслуговують сцени, де спецзагін НКВС здійснює провокаційні каральні акції в одностроях УПА, а вже наступного дня той же загін демонструє жертви власного ж злочину, малюючи підпис: "Дело рук бандеровской банды". Нагадуємо, кіно зроблене ще в 1991 році...
