Печіночниця звичайна (гриб)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Печіночниця звичайна | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
Печіночниця звичайна (Fistulina hepatica Schaeff. ех Fr.)
Місцеві назва - глива, язця печінкова. З родини фістулінових - Fistulinaceae. Плодові тіла бічні, сидячі або з короткою ніжкою, шапки 10-20 (30) см завширшки, 2-6 см завтовшки, соковиті, м'ясисті, з віком сухуваті, щільні, пружні; поодинокі або невеликими групами. Шапки жовноподібні, напівкруглі, більш-менш радіально смугасті, дрібногорбкуваті, пурпурово-червоні або пурпурово-м'ясо-червоні, з віком темно-буро-червоні. М'якуш з червонуватим соком, з світлішими прожилками, кислуватий на смак. Гіменофор трубчастий, білуватий, жовтуватий. у периферичному шарі тканин шапки утворюються еліпсоподібні конідії 6-10 Х 4-6 мкм. Спорова маса іржаво-буро. Спори безбарвні, світло-жовто-рожеві, яйцеподібні, гладенькі, 4-5,5 Х 3-4 мкм. Поширена на Поліссі та в Прикарпатті. Росте в листяних лісах, найчастіше розвивається на живих стовбурах, біля основи стовбурів (у дуплах) старих дубів і буків як паразит; у серпні - жовтні. Молодий гриб Добрий їстівний. Використовують його свіжим.
[ред.] Джерела
- Єлін Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.І., Шаброва С.І. Дари лісів. – К.: «Урожай», 1979
- Зерова М. Я., Єлін Ю.Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно істівні, неїстівні, отруйні.- К.: Урожай, 1979
