Static Wikipedia February 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Web Analytics
Cookie Policy Terms and Conditions Поросяча латина — Вікіпедія

Поросяча латина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Поросяча латина (англ. Pig Latin, „самоназва“ — Igpay Atinlay) — «таємна мова», що являє собою зашифровану англійську мову. У Великобританії також називається backslang.

Зміст

[ред.] Правила

Всупереч своїй назві, поросяча латина ніяк не пов'язана з латинською мовою. «Переклад» з англійської мови здійснюється в такий спосіб.

  1. Якщо слово починається на один чи декілька приголосних звуків, початкові приголосні переміщуються в кінець слова і додається ay. Так ball («шар», «м'яч») перетворюється в all-bay, button («гудзик», «кнопка») — в utton-bay, star («зірка») — в ar-stay, three («три») — в ee-thray, question («питання») — в estion-quay.
  2. Якщо слово починається на голосний звук, в кінці просто додається певний склад, який закінчується на ay. Який саме склад, залежить від конкретного «діалекту» поросячої латини: це можуть бути склади way, yay, hay чи просто ay. Таким чином, a (невизначений артикль) в залежності від «діалекту» перетворюється на a-way, a-yay, a-hay або a-ay. Слід мати на увазі, що, наприклад honest («чесний») перекладається як honest-way, honest-yay тощо, а не onest-hay, так як це слово починається на приголосну літеру, але на голосний звук, перша літера h не вимовляється.

У вищенаведених прикладах риски застосовуються для ілюстрації, звичайно запис на поросячій латині здійснюється без них: allbay, uttonbay, eethray тощо.

Нижче наданий приклад тексту на поросячій латині:

Isthay isway anway exampleway ofway Igpay Atinlay. Asway ouyay ancay eesay, itsway illysay, utbay otslay ofway unfay orfay ildrenchay.

Відповідний йому англійський текст:

This is an example of Pig Latin. As you can see, its silly, but lots of fun for children.

Український переклад:

Це приклад поросячої латини. Як бачите, це — нісенітниця, але досить цікаво для дітей.

Офіційного стандарту на поросячу латину не існує, однак принцип переміщення початкових приголосних у кінець слова й додавання ay універсальний. Як у більшості мов, у поросячій латині є багато різних форм або «діалектів». Основне діалектне розходження складається в різних способах перекладу слів з початковим голосним, тобто в різних варіантах правила 2. Однак у деяких діалектах використовується й інший варіант правила 1: у кінець слова переноситься тільки перший початковий приголосний, якщо слово починається на скупчення приголосних, те решта залишаються на початку, напр. street («вулиця») перетворюється в treet-say. Є й ще один варіант цього правила, у якому з початкового скупчення приголосних переноситься тільки його несонорна частина, у той час як l або r залишаються на початку слова: street — reet-stay.

Поросяча латина не є взаємо-однозначною мовою щодо англійської, різні англійські слова можуть однаково перекладатися на поросячу латину. Наприклад, якщо використовувати way- варіант правила 2, те itch («сверблячка») і witch («чаклунка») перекладаються як itchway.

[ред.] Використання

Поросячу латину звичайно використовують діти для того, щоб приховати свої розмови від дорослих або просто для розваги. В той же час до неї іноді вдаються і дорослі, що знаходяться поруч із маленькими дітьми, якщо вони розмовляють на теми, не бажані для дитячих вух. Також на поросячій латині можуть говорити англомовні туристи, якщо місцеві жителі розуміють англійську мову і є бажання сховати розмову від навколишньої публіки.

Вплив поросячої латини на англійську мову мінімальний, хоча деякі слова на поросячій латині ввійшли в англомовний сленг. Найвідоміші з них — це ixnay (від nix — «тихо!», «шухер!») і amscray (від scram — «йти геть», з тим же значенням, як правило використовується в наказовому способі).

Правила поросячої латини в принципі можна застосувати до будь-якої мови, однак найчастіше мова йде саме про зашифровану англійську. Існують і інші «таємні мови» за іншими правилами, і іноді термін «поросяча латина» використовується як їхня узагальнена назва.

[ред.] Посилання

[ред.] Див. також

Верлан — французьский феномен, близький поросячій латині.

Static Wikipedia 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2007 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2006 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu