Порохова брама
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Порохова́ Бра́ма (чеськ. Prašná brána) — вежа з брамою колишніх міських укріплень Праги, столиці Чехії, одна з найвідоміших празьких архітектурних пам’яток епохи пізньої готики, знаходиться поблизу від площі Республіки. Має 65 м в висоту, нагору ведуть кам’яні гвинтові сходи зі 186 сходинками. З її вершини відкривається чудовий вид на історичний центр Праги. Всередині вежі працює невелика музейна експозиція.
Вежа з брамою в міській стіні Праги, одна з 13 брам празького Старого Міста, існувала на цьому місці з кінця XIII ст. Значення цієї брами зросло наприкінці XIV ст., коли в безпосередній близькості від неї король Вацлав IV побудував Королівський Двір (зараз на цьому місці стоїть Громадський Дім). В 1475 році на місці старої вежі по наказу короля Владислава Ягеллонського і за проектом архітектора Матея Рейсека почалося будівництво нової брами. За озерець була взята старомеська передмостова вежа на Карловому мості.
В 1483 році Владислав Ягеллонський переїхав зі своїм двором до Празького Граду; брама втратила представницькі функції, і її будівництво припинилося. В недобудованому стані вона простояла близько 400 років. Починаючи з кінця XVII ст. вежа використовувалася як склад вогнепального пороху; відтоді вона відома як Порохова Брама. Від цієї брами починався шлях до міста Кутна-Гора, тому вона також називалася Гірською (Horská brána). Під час прусської облоги Праги в 1757 році брама була значно пошкоджена.
Сучасного пізньоготичного вигляду брама набула 1875–1886 роках завдяки реконструкції, проведеної архітектором Йозефом Мокером, коли стіни вежі були багато оздоблені ліпниною і готичними скульптурами.
