Ранник
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Ранник | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Scrophularia nodosa
|
||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
Ранник (Scrophularia L.), рід зіллястих або напівчагарникових рослин з супротивними листками з родини ранникових (ранникуватих).
На Україні — 12 видів. Найпоширеніші:
- Ранник шишкуватий (Scrophularia nodosa L.), довгорічна рослина з м'ясистим бульбистим кореневищем, стебло 40 — 125 см заввишки, медоносна. Росте по лісах і на луках на півночі України, на півдні зрідка.
- Ранник крилатий (S. alata Gilib.-S. aquatica Ledeb.), багаторічна рослина, стебло до 120 см заввишки. Росте на болотах, луках у ліс. та лісостеп. смугах, у степ. районах і в горах Криму рідко.
Ранники мають велику кількість сапонінів, отруйних для великої рогатої худоби та коней. У народній медицині вживають для лікування ран; у народній ветеринарії лікують хворих свиней.
Зміст |
[ред.] Заготівля і зберігання
Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Scrophulariae nodo sae) і кореневище (Rhizoma Scro phulanae nodosae). Траву заготовляють в період цвітіння рослини зрізуючи верхівки стебел завдовжки 30 см. Кореневища копають восени. Зібрану сировину сушать у затінку на вільному повітрі або в приміщенні, яке добре провітрюється. Сухої сировини виходить 20%. Зберігають у щільно закритих банках або бляшанках дотримуючись правил зберігання отруйних рослин. Рослина (неофіцинальна).
[ред.] Поширення
Ранник вузлуватий росте по всій території України (на півдні рідше) на луках, серед чагарників, у лісах.
[ред.] Хімічний склад
У траві й кореневищах рослини є алкалоїди, отруйний сапонін, флавоноїд гесперидин, дубильні й смолисті речовини та органічні кислоти (масляна корична яблучна).
[ред.] Фармакологічні властивості і використання
При призначенні все редину препарати ранника вузлуватого виявляють дермотонічну, протиалерпчну, болетамувальну і протисвербцеву дію. Зважаючи на це, настій кореневищ п’ють при сверблячих висипах на шкірі й запаленні лімфатичних вузлів, а настій трави - при кропивянці. Крім того, настій кореневищ рекомендується при скрофульозі, зобі, новоутвореннях і суглобовому ревматизмі. При зовнішньому застосуванні препарати ранника вузлуватого діють протизапально, тамують біль, заспокоюють свербіння, прискорюють гоєння ран. Настій кореневищ використовують для компресів (2-3 рази на день при фурункулах і свербінні шкіри), примочок (2-3 рази на день при геморої) і полоскання (при ангінах). Свіжу потовчену траву або порошок із сушеної трави використовують для гоєння ран. Припарки з сушеної трави застосовують при абсцесах. У гомеопатії використовують есенцію з свіжої трави.
[ред.] Література
 |
Це незавершена стаття з біології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
