Розмірність Лебега
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Розмі́рність Ле́бега або топологічна розмірність — розмірність, визначена за допомогою покриттів, найважливіший інваріант топологічного простору. Розмірність Лебега простору X, зазвичай позначається .
Зміст |
[ред.] Визначення
[ред.] Для метричних просторів
Для компактного метричного простору X розмірність Лебега визначається як найменше ціле число n, що володіє такою властивістю, що при будь-якому існує кінцеве відкрите
-покриття X, що має кратність ≤ n + 1;
При цьому
-покриттям метричного простору називається покриття, усі елементи якого мають діаметр
, а
- кратністю кінцевого покриття простору X називається таке найбільше ціле число k, що існує точка простору X, що втримується в k елементах даного покриття.
[ред.] Для топологічних просторів
Для довільного нормального (зокрема, для метризуємого) простору X розмірністю Лебега називається найменше ціле число n таке, що до всякого кінцевого відкритого покриття простору X існує вписане в нього (кінцеве відкрите) покриття a кратності n+1.
При цьому покриття називається вписаним у покриття
, якщо кожний елемент покриття
є підмножиною хоча б одного елемента покриття
.
[ред.] Приклади
- Нульмірні простори: одноточковий простір, дискретний простір, множина Кантора.
- Одномірні простори: коло, серветка Серпінського, килим Серпінського, губка Менгера
- Див. також крива Урисона
[ред.] Історія
Вперше топологічна розмірність введена Анрі Лебегом. Він висловив гіпотезу, що розмірність n-мірного куба дорівнює n. Л. Брауер вперше довів це. Точне визначення інваріанту (для класу метричних компактів) дал П.С.Урисон.