Ростислав Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ростислав Михайлович (н.бп. 1219-п. бл. 1264) - князь новгородський (1230-1231), галицький (1236-1238), луцький (1240), жупан березький та земплинський (бл. 1245 -1251), бан Мачви(з 1251).

Походив з династії чернігівських князів Ольговичів. Був одружений з дочкою угорського короля Бели IV Анною. Намагався за підтримки угорського короля закріпитися на галицьких землях, однак галичани допомогли князю Данилу Романовичу посісти батьківський престол. У 1241 уклав союз з болхівськими князями і спільно з ними виступив на Бакоту, що була володінням Данила Романовича Галицького. У 1242 зібрав військо зі смердів, а його тисяцьким призначив Володислава Кормильчича, одного з керівників боярської опозиції. Здобув Домомирову печеру поблизу Галича, але у 1244 зазнав поразки від дружинників Данила Романовича біля Мостищ (тепер Мостиська Львівської обл.) на р. Січній. У вирішальній битві 17.8.1245 під Ярославом угорські загони та дружина P.M. були розгромлені військами Данила Галицького, а Володислава Кормильчича, який потрапив у полон, страчено (див. Ярославська битва 1245). Після укладення союзу між Белою IV та Данилом Романовичем P.M. було призначено баном Славонії, а згодом - баном Мачви.