Румуни в Україні
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 |
Ця стаття вимагає переробки. Прохання поліпшити її, згідно Довідка:Досконала стаття. |
Румуни в Україні. Р. живуть на укр. етнічній території всуміш з українцями уздовж укр.-рум. етнічної межі на Буковині і в Бесарабії, як у півн. (Хотинщині), так і в півд. (Аккерманщині), та в етнічних островах на сх. від Дністра (гол. по Бог) на Півд. і (менше) Правобережній Україні. Кількість Р. на укр. етнічних землях бл. 340 000, в УРСР 378 000 (1970). їх поселенню їв Півд. Україні сприяло те, що й ця частина України і сусідня Молдавія з 16 в. перебували під тур. зверхністю, так що перехід Р. з Молдавії на мало заселене лівобережжя Дністра не зустрічав перешкод. Тоді молд. селяни тікали цілими селищами на Україну, де соц. умови були кращі. Кількість Р. на У. ще значно зросла, коли 1791 територія між Дністром і Богом перейшла у володіння Рос. Імперії (див. стор. 2 059) і рос. уряд надав у ній молд. поміщикам і урядовцям великі зем. володіння (1792 — 260 000 десятин землі у Ананьївському й Тираспольському пав., які здебільша заселювалися утікачами з Молдавії). Деяке ч. Р. оселилося і на сх. від р. Бог.
Рум. поселенці брали участь у гайдамацьких повстаннях, їх поселювано разом з українцями у військ. поселеннях Півд. України. За рос. переписом 1897 на території 9 укр. губ. жило 185 000 P., у тому ч. в губ.: Херсонській — 147000, Подільській — 27 000, Катеринославській — 9 000; без заселеної суцільио Р. вузької смуги Херсонщини положеної на лівому березі Дністра (вона 1924 увійшла до складу Молд. Автономної ССР) їх було бл. 100 000. На цій самій території за переписом 1926 жило 268 (142) 000 Р. Закріпленню рум. населення на укр. Центр. і Сх. Землях сприяло створення Молд. Автономної ССР (1924 — 40), а згодом Молд. ССР. Значне ч. Р. жило в укр. частинах Буковини (32 000) і Басарабії (в Хотинщині — 36 000, в Аккерманщині — 82 000), які у 1918-40 входили до складу Румунії (ч. на 1930, приблизні).
За переписом населення з 1970 в УРСР жило 112100 Р. і 265900 молдаван (назва для тих P., які перебували колись у складі Рос. Імперії), тобто разом 378 000 Р. (0,8%) всього населення УРСР). Ч. Р. в УРСР збільшилося ще й тому, що до складу УОСР увійшли також невеликі окрайки рум. етнічної території на Буковині і в сусідній частині Молдавії та рум. етнічний піво. у Мармарощині на Закарпатті, який простягається на півн. від Сиготу з осередками: Солотвина і Нижня та Сер. Апша — Нижнє і Сер. Водяне (він постав у 13-15 вв.). 74,6% Р. живе по с., 25,4% — у м. Найбільше Р. живе у Чернівецькій обл. — 163 000 («а Буковині, в півн. Бесарабії і Молдавії — околиця Герци) або 19,3'% всього населення (вони заселюють частково Сторожинецький, Глибоцький — зокрема околицю Герци, Новоселицький і Сокирянський райони) та в Одеській обл. — 136 000 (5,7% всього населення, як на лівому боці Дністра в кол. Херсонській губ. б. Котовського, Ананьева, Роздільної, так і правому — в кол. півд. Басарабії, гол. б. Серпневого, Волонтерівки, б. озер Китай і Ялпух та б. м. Рані). Незначне ч. Р. живе в обл. (у тис.): Закарп. (23,5 або 2,2»/» — у Тячівському і Рахівському районах). Кіровоградській (6,6 — б. Грузького і Мартоноші), Миколаївській (5,2, б. Доминівки); Р. на Донбасі — в Донецькій (11800) і Луганській (4 700) обл. живуть (91%) у містах. Див. також карти на стор. 97 (Бесарабія), 189 (Р. на Буковині), 1 477 (Р. ка Мармарощині), 1738 (Р. в УРСР).
З заг. ч. Р. в УРСР 8,6% подали за рідну мову — рос. (11,3% молдаван і 2,1% P.), 6,3% (9% Р. і 6,2% молдаван) — Укр. Р. на У. не мають безпосередніх зв'язків з Румунією. Культ. зв'язки ведуться через Укр. Товариство Культ. Зв'язків з закордоном та Укр. відділення Товариства Рум.Радянської Дружби. Взаємини Р. на У. з Р. в Молд. ССР відбуваються на міжресп. засадах.
Р. на У. користаються, майже винятково в Чернівецькій обл., своєрідною культ. автономією. У Чернівцях виходять рум. мовою обл. газ. «Зориле Буковиней» і «Буковіна Советіке» та 3 районні двомовні укр.-рум. газ. Окреме видавництво випускає вид. рум. мовою. Існують початкові й сер. школи з рум. викладовою мовою; в Чернівецькому Ун-ті є катедра романської філології. Діють самодіяльні гуртки рум. пісні, танку тощо. Ряд чл. Союзу Письм. України пише рум. мовою. У Чернівцях існує рум. літ. об'єднання, що ним керує В. Левицьким; рум. письм. дописують до літ. ж. «Ніструл», який виходить молд. мовою в Кишинові; рум. вчені УРСР співпрацюють з АН Молд. ССР. У деяких правос. церквах богослуження відбувається рум. мовою.
Література: Iorga N. Ucraina moldovenească. Яси 1913; Iorga N. Românii de peste Nistru. Яси 1918; Draghiccsco D. et Murgoci. Les Roumains d'Ukraine. Париж 1919; Хоменко А. Нац. склад людности УСРР. X. 1931; Наулко В. Геогр. розміщення народів в УРСР. К. 1966.
 |
Це незавершена стаття з Енциклопедії українознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
