Румунізми

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Румуні́зми, лексичні, почасти словотвірні запозичення з рум. мови в укр. літ. мові й суміжних з рум. (чи молд.) мовним обширом укр. говірках. Р. найчисленніші й найдавніші зокрема у гуцульських та бук.-покутських говірках, особливо в термінології вівчарства, деревообрібки, гірсько-тереновій і ботан., побутово-ззичаєвій і адміністративній, а в зах.-стап. і швд.-басарабських ще й виноградарській і рибальській. Лише небагато з-поміж діалектних Р. поширилося в літ. мові (бриндза, гирло, ґирлиґа, ґринджоли, жереп, кукурудза, мамалиґа, папуша, плекати, румеґати, сапати, тайстра, тирло, цап, царина, шутий) через степ. говірки або Галичину. Р. поширювалися спершу у говірках обабіч Карпат у зв'язку з півн.-зах. колонізацією на волоському праві у 14 — 17 вв., а в подільських і зах. степ. в наслідок колонізаційних укр.-рум. схрещень 16 — 19 вв.; у бук.-покутських говірках їх поширення пов'язане з політ. приналежністю цих земель у 14 — 18 ст. до молд. князівства, де рум. стихія поступово асимілювала не лише бояр, але й селян. Укр. племена мали чималий вплив на етногенезу мармаросько-бук.-молд. румунів і формування їх говірок, помітний зокрема в їх топо- й гідронімії та в лексичних українізмах давніх і новіших; згодом прийшло до зворотного запозичення частини цих елементів до укр. карп. говірок. Більша давність карп. Р. порівняно з степ. відображена в давнішій фонетиці деяких Р. (гуцульське ґл'еґ/ ґл'аґ, зах.-степ, т'аґ з рум. chiag із *kl'ag — приправа з сушеного ягнячого шлунку, щоб заквашувати овече молоко). На території підрум. укр. говірок нові нім.франц. Європеїзми засвоювалися теж через рум. мову (бук. шура — повітка, шушони — снігівці, батоза — молотарка). Серед давніх Р. української мови багато первісних болгаризмів, сербізмів, угризміз, оріенталізімів і новогрецизмів. Деяке число Р. увійшло в укр. лірницьке арґо та міський сленґ Одеси, Буковини та Басарабії (шмекер — хитрун, обманець). Р. досліджували: Ф. Міклошіч, О. Калужняцький, Д. Шелудько, Р. Смаль-Стоцький, І. Шаровольський, І. Дощівник, Я. Янув, Ґ. Паску, Д. Кранджалов, О. Мельничук, А. де Вінсенз, Й. Дзендзелівський, О. Горбач, Е. Врабіє, І. Лоб'юк, Й. Мацурек, С. Семчинський, Р. Удлер, В. Прокопенко, М. Ґабінський й ін. Рум. топоніми досліджували С. Грабец, Я. Рудницький, С. Лукасік, М. Станівський, Ю. Карпенко, М. Банк, К. Галас, Е. Петровіч, М, Корчинський, А. Єремія, О. Горбач.

Література:

• Miklosich F., Kałużniacki Е. Über die Wanderungen der Rumunen in den Dalmatinischen Alpen und Karpaten. Denkschriften d. Phil.-Hist. Kl. d. Wiener Ak. d. Wiss., 30, 1879;
• Шаровольський І. Рум. запозичені слова в українській мові. Зб. заходознавства УАН, І. К. 1929;
• Scheludko D. Rumänische Elemente im Ukrainischen, Balkan-Archiv 2. Ляйпціґ 1926;
• Crânjala D. Rumunské vlivy v Karpatech. Прага 1938;
• Мельничук А. Молдавекие элементы в пограничном украинском говоре. Исторические Записки Института истории, языка и литературы Молдавского филиала AH CCCP, 4 — 5, Кишинев 1955;
• Vrabie E. Influenta limbii române asupra limbii ucraine. Romanoslavica. 14, Букарешт 1967;
• Horbatsch O. Rum. Lehnworter in der ukr. Mundart Norddobrogeas, Beiträge zur SO-Europaforschung. Мюнхен 1970;
• Horbatsch O. Rum. Lehnworter in der ukr. Mundart von 3 südbukovinischen Dörfern in Rumänien. Fs. f. A. Rammelmeyer. Мюнхен 1974.

[ред.] Література

• Енциклопедія українознавства

Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.