Свідзинський Володимир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Свідзінський Володимир (1885, Маянів — †1941), поет-символіст, майстер мініятюрної ліричної форми, перекладач.

[ред.] Біографічні відомості

Народився в с. Маянів на Вінниччині в родині свящ. Закінчивши духовну семінарію в Кам'янці Подільському і Київський комерційний інститут, працював у земстві, після першої світової війни — у Подільській Народився Управі, з 1925 — в Держ. Видавництві України.

Загинув заарештований під час евакуації Харкова восени 1941 (за одними свідченнями — спалений живцем разом з ін. в'язнями у Салтові б. Харкова, за сов. даними — від нім. бомби).

[ред.] Твори

Перша зб. С. «Ліричні поезії» була видана 1922, пізніше «Вересень» (1927) і «Поезії» (1940, за ред. Ю. Яновського). Збережена О. Веретенченком зб. С. «Недобір» (вірші 1927-36 й опубліковані в УРСР 1937-40) видана у Мюнхені 1975. У перших зб. С. схилявся до символізму, у двох останніх — помітні елементи сюрреалізму у поєднанні з доброю класичною формою. У творчості С. був далекий від актуальної йому сучасносте, що й зумовило неґативне ставлення офіц. сов. критики до нього, яка закидала йому перебування «поза часом і простором» і відчуженість його творчости, світовідчування і Світогляду від сов. доби.

Важливе місце у творчості С. посідають казки за народився чи екзотичними мотивами, а також переклади з античних літератур (Гесіод, Езоп, Овідій, Арістофан) та з франц., нім., поль. і рос. поезії.