Силікатна кислота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Силікатна кислота, H₂SiO₃

Силікатна кислота дуже слабка. Вона слабкіша навіть за карбонатну кислоту. У воді H₂SiO₃ нерозчинна, але має нахил залишатися в розчині в дуже роздрібненому стані, утворюючи колоїдний розчин. Силікатну кислоту можна одержати при дії на розчини силікату калію або натрію будь-якої кислоти, наприклад:

• Na₂SiO₃ + 2HCl = H₂SiO₃↓ + 2NaCl

При цьому вона виділяється у вигляді білого драглистого осаду, який містить значну кількість води. При нагріванні силікатна кислота поступово зневоднюється, а при прожарюванні повністю втрачає воду і перетворюється в силікатний ангідрид SiO₂.

Взагалі силікатних кислот існує багато. їх формули прийнято записувати як сполуки силікатного ангідриду з водою, зв'язуючи формули крапкою. Наприклад, формулу метасилікатної кислоти H₂SiO₃ записують так: SiO₂ • H₂O. Формулу ортосилікатної кислоти H₂SiO₄ записують: SiO₂ • 2H₂O.

Крім мета- і ортосилікатної кислоти існує багато так званих полісилікатних кислот, в молекулах яких міститься більше одної молекули силікатного ангідриду. Їх позначають такою загальною формулою: (SiO₂)_n • (H₂O)_m. Наприклад,

• H₂Si₂O₅, або 2SiO₂•H₂O;
• H₄Si₃O₈, або 3SiO₂•2H₂O;
• H₂Si₄O₉, або 4SiO₂•H₂O

і т. д. Солі силікатної кислоти називають силікатами, а полісилікатних - полісилікатами. їх зображають звичайно формулами окремих оксидів, що входять до складу даного полісилікату, зв'язуючи формули оксидів крапками в єдину формулу полісилікату.

[ред.] Джерела

• Ф. А. Деркач "Хімія" Л. 1968