Сироїжка вонюча
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Сироїжка вонюча | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
|
Сироїжка вонюча, сироїжка ароматна (Russula xerampelina (Schaeff. ex Secr.) Fr.)
Місцева назва - смердюк. З родини сироїжкових - Russulaceae. Шапка 4-8(10) см у діаметрі, опукла, опукло- або плоскорозпростерта, червона, пурпурова, фіолетово-пурпурова, жовтувато-коричнева, бурувато- або зеленувато-оливкувата, гола, з тонким, гладеньким краєм. Пластинки білуваті, згодом сірувато-буро-жовті. Спорова маса вохряно-жовта. Спори жовтуваті, 9-13 Х 8-11 мкм, шипуваті. Ніжка щільна, 3-7(9) Х 1,2 см, біла або червонувата, з часом сіріє. М'якуш щільний, білий, згодом сірів, при розрізуванні бурів, солодкий. Гриби, що полежали, набувають запаху оселедця. М'якуш молодих грибів пахне оселедцем лише при підсиханні.
Зустрічається по всій Україні у листяних і хвойних лісах. Збирають у липні - листопаді. Добрий їстівний гриб. Використовують його свіжим.
[ред.] Джерела
- Єлін Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.І., Шаброва С.І. Дари лісів. – К.: «Урожай», 1979
- Зерова М. Я., Єлін Ю.Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно істівні, неїстівні, отруйні.- К.: Урожай, 1979
