СКР-112
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
СКР-112 - сторожовий корабель Чорноморського флоту, який 21 липня 1992 року перейшов на бік Військово-Морських Сил України.
Командир СКР-112 - капітан-лейтенант Сергій Настенко.
Екіпаж - 108 осіб.
21 липня 1992 року СКР-112 підняв український прапор і вирушив із Кримської військово-морської бази (Новоозерне) у бік Одеси - з наміром ввійти до складу Військово-Морських Сил України.
Спроби російського командування силами інших кораблів і авіації перешкодити діям СКР-112 були марними.
У складі ВМСУ залишався (під назвою U-132) до осені 1997 року, базуючись у Севастополі.
За повідомленнями преси, "його планували перегнати до Києва і поставити у столиці на довічну стоянку, зробивши на основі першого корабля відновлених Військово-Морських Сил України відповідний музей, але гору взяли інші міркування. Сторожовик був терміново виключений зі складу Військово-морських сил і буквально за три місяці порізаний на металобрухт. Його командир Сергій Настенко не за власним бажанням змушений був звільнитися з лав флоту і зараз займається бізнесом".
[ред.] Як це було
Близько 10-ї години ранку 21 липня 1992 року оперативна інформація про несподіваний перехід сторожового корабля СКР-112 в п. Одеса надходить командувачу Військово-Морськими Силами України контр-адміралу Борису Кожину.
Він негайно телефонує начальнику штабу Чорноморського флоту віце-адміралу Г.Гурінову і пропонує: «Якщо є воля людей, то хай корабель іде в Одесу».
Віце-адмірал Г.Гурінов відповідає: «Если потребуется, мы будем по нему применять оружие».
Командувач ВМС України контр-адмірал Б.Кожин на автомобілі відбуває на севастопольське радіо. Звертається до головного редактора місцевого радіо Ірини Котвалюк з проханням надати йому прямий ефір для термінового звернення до севастопольців у зв'язку з імовірним застосуванням зброї командуванням ЧФ проти СКР-112. Бориса Кожина пропускають до оперативного залу для передачі звернення. Ірина Котвалюк припиняє планову радіопередачу і надає радіо ефір командувачу ВМС України контр-адміралу Кожину. Ось ті слова, з якими він звернувся до радіослухачів:
«Уважаемые севастопольцы! К вам обращается командующий Военно-Морскими Силами Украины контр-адмирал Кожин. 20 минут назад мне стало известно, что экипаж сторожевого корабля СКР-112, дислоцирующегося в Донузлаве, поднял Государственный флаг Украины, вышел в море и сейчас направляется в порт Одесса. Ранее личный состав этого корабля во главе со своим командиром капитан-лейтенантом Сергеем Настенко принял военную присягу на верность народу Украины. Корабль с мирными целями вышел в море, поднял Государственный флаг Украины, идет в её территориальных водах и направляется в украинский порт Одесса. Когда я обратился к начальнику штаба Черноморского флота вице-адмиралу Гуринову не противодействовать сторожевому кораблю СКР-112, то получил ответ, что по кораблю будет применено оружие, а это может повлечь за собой человеческие жертвы. В составе экипажа этого корабля служат и представители города Севастополя, ваши дети и внуки.
Поэтому, дорогие севастопольцы, не теряя времени, звоните по всем телефонам на командный пункт Черноморского флота и требуйте от его командования ни в коем случае не применять против сторожевого корабля СКР-112 оружия. С прибытием корабля в Одессу компетентной комиссией будут оперативно и всесторонне изучены мотивы такого отчаянного шага экипажа, о чём вы будете своевременно проинформированы через все средства массовой информации".
(Анатолій Данилов «Український флот: біля джерел відродження»)
26 липня сталася подія, яка сколихнула не лише Україну, а й світову громадськість. У цей день підняв Державний прапор України і вийшов з Донузлава до Одеси сторожовий корабель СКР-112 під командуванням капітан-лейтенанта Сергія Настенка. Старшим на борту був начальник штабу бригади капітан 2 рангу Микола Жибарев. Сторожовик, яким у молоді роки протягом 5 літ командував Борис Кожин, став своєрідним „Потьомкіним" українського флоту і викликав справжню політичну й інформаційну бурю. Його наслідком стала Ялтинська зустріч президентів України і Росії. Похід стався не без відома Б.Кожина і Ю.Шалита. Перехід СКР-112 адмірал І.Касатонов намагався зупинити силою, направив на його перехоплення корабельний загін і бойові літаки з дозволом застосувати зброю. Та ніщо – ні артилерійські атаки, ні спроби піти на абордаж, ні повітряні атаки не стали завадою українським морякам служити своєму народові.
Б.Кожин намагався уникнути конфлікту, але позиція командувача ЧФ цього не дозволяла. І лише коли у конфлікт втрутилися міністр оборони України генерал-полковник К.Морозов та командувач Одеським військовим округом генерал-лейтенант В.Радецький, погоня і переслідування СКР-112 були припинені. СКР-112 став першим бойовим кораблем Українського флоту. Команда Сергія Настенка "йти вперед, не змінюючи курсу", стала гаслом молодого флоту.
(Мирослав Мамчак, «Флотоводці України»)
